Спецпроект

Свіча пам’яті за жертвами Голодомору запалала в Туреччині. ВІДЕО

2 вересня 2018 року Посольство України в Турецькій Республіці та українська громада Туреччини долучились до Міжнародної акції, присвяченої 85-м роковинам Голодомору «Запали свічку пам’яті».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Зранку в католицькій церкві Непорочної Діви Марії в Анкарі відбулось поминальне богослужіння українською мовою, яке, з благословення Святійшого Вселенського патріарха Варфоломія І, відправив священнослужитель Вселенського патріархату архімандрит Харлампій.

У своїй промові він передав слова підтримки і благословення українському народові від Глави Материнської церкви Константинополя: "З благословення Архієпископа Константинополя – Нового Риму і Вселенського Патріарха Його Всесвятості Варфоломія материнська церква звертається до вас, щоби розділити з вами смуток, спричинений Голодомором 1932-1933 років – одним з найбільших злодіянь ХХ-го століття" – звернувся архімандрит до присутніх.

 Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга

Він наголосив, що це богослужіння, проведене спільно з місцевою українською православною громадою та представниками різних народів в Анкарі, є проявом солідарності з українцями по всій земній кулі в молитовному спомині мільйонів жертв Голодомору, які загинули внаслідок штучно організованого радянським комуністичним режимом голоду.

В Міжнародній акції також узяли участь посли Грузії, Литви та Мальти, дипломати посольств США, Польщі та Фінляндії, представник МЗС Турецької Республіки, лідери кримськотатарської громади, а також турецькі громадяни та іноземці.

Посол України в Турецькій Республіці Андрій Сибіга звертаючись до учасників заходу зазначив, що саме міцна і незалежна Українська держава є запорукою неповторення подібних злочинів у майбутньому.

Після завершення поминальної служби учасники заходу запалили свічки та вшанували пам’ять невинних жертв Голодомору хвилиною мовчання.

Присутні також оглянули тематичну виставку та отримали інформаційні брошури турецькою мовою, присвячені Голодомору.

Тематичні заходи в рамках Міжнародної акції "Запали свічку пам’яті" пройшли також у Стамбулі, Анталії, Мармарисі, Ізмірі, Бурсі, Кушадасі та Самсуні.

Так українці Кушадаси вшанували пам’ять загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в рамках міжнародної акції "Запали свічку пам’яті".

Туреччина була визначена першою країною, яка перейняла від України естафету акції "Запали свічку пам’яті". Наступна Свічка пам’яті запалає у Йорданії.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.