Спецпроект

Стартує інформаційна кампанія, присвячена 85-м роковинам Голодомору

1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.

Інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, передбачає всеукраїнські та міжнародні заходи:

- відкриття виставки "Україна 1932-1933. Геноцид голодом" (демонструватиметься в усіх областях України та багатьох країнах світу),  

- проведення Міжнародного форуму "Україна пам’ятає, світ визнає!" у столиці в листопаді 2018 року,

- поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.

1 вересня в Києві розпочнеться Міжнародна акція "Запали свічку пам'яті", яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції — об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.

Публічний захід, який буде продовжуватися щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародна акція стартує на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". Цього дня будуть зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору,  учасники події зможуть вшанувати пам'ять загиблих та запалити свічку, також відбудеться Панахида за померлими і відкриття виставки "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.". Початок о 13:00.

Акція ініційована Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством закордонних справ України,  Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору".

За перебігом акції протягом 85-ти днів можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам'яті. Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв геноциду.

Також на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору" будуть опубліковані матеріали, що стосуються теми Великого голоду: статті, ґрунтовні дослідження, наукові праці, фотографії, документи та інше.

Окрім того, на офіційних сторінках Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах (facebook, twitter) із 1 вересня по 24 листопада, щоденно оприлюднюватимуться матеріали, в рамках інформаційної кампанії "85 фактів, історій та свідчень про Голодомор": факти про Голодомор 1932-1933 рр., спогади свідків, уривки зі щоденників очевидців Голоду, статті істориків, добірки художніх та документальних фільмів, прози та поезії, зразки народної творчості, створені у ті часи, фотохроніка, документи, а також історії людей, які не боялися говорити правду, допомагали тим, хто потребував шматка хліба, рятували інших ціною власного життя, повставали, боролися і перемагали, попри тиск нещадного більшовицького режиму.

Інформаційна кампанія має хештеги: #Голодомор85 #Holodomor85, просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

Гасла цьогорічної інформаційної кампанії:

  • "Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!" — для України.
  • "Україна пам’ятає! Світ визнає!" / "Ukraine remembers, the World acknowledges!" — для світу.

День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні.

Детальніше тут.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.