Спецпроект

Стартує інформаційна кампанія, присвячена 85-м роковинам Голодомору

1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.

Інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, передбачає всеукраїнські та міжнародні заходи:

- відкриття виставки "Україна 1932-1933. Геноцид голодом" (демонструватиметься в усіх областях України та багатьох країнах світу),  

- проведення Міжнародного форуму "Україна пам’ятає, світ визнає!" у столиці в листопаді 2018 року,

- поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.

1 вересня в Києві розпочнеться Міжнародна акція "Запали свічку пам'яті", яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції — об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.

Публічний захід, який буде продовжуватися щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародна акція стартує на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". Цього дня будуть зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору,  учасники події зможуть вшанувати пам'ять загиблих та запалити свічку, також відбудеться Панахида за померлими і відкриття виставки "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.". Початок о 13:00.

Акція ініційована Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством закордонних справ України,  Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору".

За перебігом акції протягом 85-ти днів можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам'яті. Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв геноциду.

Також на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору" будуть опубліковані матеріали, що стосуються теми Великого голоду: статті, ґрунтовні дослідження, наукові праці, фотографії, документи та інше.

Окрім того, на офіційних сторінках Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах (facebook, twitter) із 1 вересня по 24 листопада, щоденно оприлюднюватимуться матеріали, в рамках інформаційної кампанії "85 фактів, історій та свідчень про Голодомор": факти про Голодомор 1932-1933 рр., спогади свідків, уривки зі щоденників очевидців Голоду, статті істориків, добірки художніх та документальних фільмів, прози та поезії, зразки народної творчості, створені у ті часи, фотохроніка, документи, а також історії людей, які не боялися говорити правду, допомагали тим, хто потребував шматка хліба, рятували інших ціною власного життя, повставали, боролися і перемагали, попри тиск нещадного більшовицького режиму.

Інформаційна кампанія має хештеги: #Голодомор85 #Holodomor85, просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

Гасла цьогорічної інформаційної кампанії:

  • "Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!" — для України.
  • "Україна пам’ятає! Світ визнає!" / "Ukraine remembers, the World acknowledges!" — для світу.

День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні.

Детальніше тут.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.