У Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція битви за Київ 1919 року. ФОТО. ВІДЕО

На День Незалежності у Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція бою між солдатами Української Народної Республіки та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил Півдня Росії.

Про це повідомляє видання "Вдало".

 

Захід відбувався в рамках Всеукраїнського фестивалю історичної реконструкції "Остання столиця".

Впродовж 24-25 серпня кам’янчани та гості міста мають змогу познайомитися із побутом та одностроями війська УНР, а також більше дізнатися про події 20-их років ХХ століття, коли Кам’янець отримав статус столиці.

 

Безпосередньо у п’ятницю в парку відбулася реконструкція бою, учасники використовували гармату, кулемети та стрілецьку зброю.

 

Під час проведення фестивалю "Остання столиця" організатори залучити унікальну історичну техніку, а саме – три броньовики "Остін" та два автомобілі.

Зокрема, використовувався автомобіль "Русо-Балт" моделі С24, з якого напередодні роздавали листівки-запрошення на фестиваль.

 

Загалом в Кам’янець завітали більше сотні членів клубів військово-історичної реконструкції з Києва, Львова, Одеси, Вінниці та Кам’янця-Подільського.

У програмі фестивалю була передбачена військова муштра, презентація історичного бою, тактичні маневри від реконструкторів.

 

Як відомо, фестиваль "Остання столиця" присвячений подіям 1919 року, коли Кам’янець-Подільський на певний час став тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Нагадуємо, що 24 серпня у Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.