Біля садиби Мазепи під Батурином знайшли загадкові сходи

На території заміської садиби українського гетьмана Івана Мазепи у Гончарівці чернігівські археологи натрапили на загадкові сходи, що ведуть углиб.

Про це Укрінформу повідомив науковий керівник Батуринської археологічної експедиції, старший науковий співробітник Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка" Юрій Ситий.

 Процес розкопок. Фото: Украінформ

"Під час минулорічної експедиції на території заміського маєтку Мазепи у Гончарівці ми знайшли квадратний фундамент розміром 2х2 м. Цього літа продовжили там копати і знайшли іще один такий же.

Спочатку подумали, що це рештки колодязя, критого дахом (навколо виявили стовпи-опори), та наприкінці експедиції несподівано натрапили на сходи, що ведуть углиб, і цегляні лутки дверей. Що воно за сходи, куди ведуть - у підземний хід чи якесь інше підземелля, поки що невідомо", - розповів Ситий.

За його словами, продовжити дослідження і розгадати загадку цих сходів археологи зможуть лише наступного археологічного сезону, адже цьогорічна експедиція вже закінчилась. А поки що, як і належить за технологією розкопок, засипали те місце землею.

На Гончарівці чернігівські археологи працюють уже багато років. За цей час прошурфували всі 9 га території колишнього маєтку Мазепи, що був спалений під час Батуринської трагедії 1708 року. Знайшли тут вартівню – будинок, де відпочивала гетьманська варта, "хату покоїва", як, очевидно, називався будинок для гостей, та багато іншого.

Загалом цьогорічна Батуринська експедиція працювала на шести об’єктах.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.