Біля садиби Мазепи під Батурином знайшли загадкові сходи

На території заміської садиби українського гетьмана Івана Мазепи у Гончарівці чернігівські археологи натрапили на загадкові сходи, що ведуть углиб.

Про це Укрінформу повідомив науковий керівник Батуринської археологічної експедиції, старший науковий співробітник Національного університету "Чернігівський колегіум ім. Т.Г. Шевченка" Юрій Ситий.

 Процес розкопок. Фото: Украінформ

"Під час минулорічної експедиції на території заміського маєтку Мазепи у Гончарівці ми знайшли квадратний фундамент розміром 2х2 м. Цього літа продовжили там копати і знайшли іще один такий же.

Спочатку подумали, що це рештки колодязя, критого дахом (навколо виявили стовпи-опори), та наприкінці експедиції несподівано натрапили на сходи, що ведуть углиб, і цегляні лутки дверей. Що воно за сходи, куди ведуть - у підземний хід чи якесь інше підземелля, поки що невідомо", - розповів Ситий.

За його словами, продовжити дослідження і розгадати загадку цих сходів археологи зможуть лише наступного археологічного сезону, адже цьогорічна експедиція вже закінчилась. А поки що, як і належить за технологією розкопок, засипали те місце землею.

На Гончарівці чернігівські археологи працюють уже багато років. За цей час прошурфували всі 9 га території колишнього маєтку Мазепи, що був спалений під час Батуринської трагедії 1708 року. Знайшли тут вартівню – будинок, де відпочивала гетьманська варта, "хату покоїва", як, очевидно, називався будинок для гостей, та багато іншого.

Загалом цьогорічна Батуринська експедиція працювала на шести об’єктах.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.