Національний музей імені Ханенків має нового гендиректора

27 серпня конкурсна комісія обрала нового генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків – Катерину Чуєву.

Про це пише LB.ua на підставі повідомлень із зали КМДА, в якій засідала комісія з вибору нового гендиректора музею.

Катерина Чуєва працює в Музеї Ханенків із 1998 року, де завідувала фондом Стародавнього світу, а згодом була заступником гененрального директора з науково-дослідної роботи.

Катерина Чуєва. Фото: НХМУ

Їй конкурувала Світлана Зоринець, яка раніше в музеї Ханенків не працювала. Зоринець займалася розвитком екскурсійної діяльності у Кєво-Печерській лаврі, а відтак влаштувалася керівником проектного відділу в будівельну компанію "АВС – архітектурний центр", що належить її синові.

Зараз ця компанія проектує розширення музею Ханенків і збереження нинішньої будівлі в належному стані.

Як повідомили представники конкурсної комісії, Світлана Зоринець написала заяву про е, що відкликає свою кандидатуру. Представники КМДА пред’явили документ комісії перед початком засідання і розгляду програми кандидата, який залишився.

Усього до складу комісії ввійшло дев’ять осіб: троє від колективу музею, троє – від КМДА, яка є керівним органом, і троє делегували громадські організації.

Нагадаємо, в Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка гравюр "Україна в очах європейців ХVІІ ст.".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.