У Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі. ФОТО, ВІДЕО

Погруддя Симону Петлюрі урочисто відкрили 24 серпня, в День Незалежності України, у сквері, названому теж на честь Головного Отамана.

Пам’ятник зініціювали мешканці масиву "Сонячний", а реалізувала Тернопільська обласна громадська  організація "Підприємці Галичини", повідомляє сайт "20 хвилин".

 

Проект бюста виконав місцевий архітектор Данило Чепіль. За його словами, найважче було організувати те, щоб погруддя відлили саме до Дня Незалежності.

 

"В обличчі Симона Петлюри ми передали усю героїку нашого народу", — сказав Чепіль.

На бульварі Симона Петлюри, де стоятиме відтепер пам’ятник, поклали нову бруківку та встановили фонтан.

Нагадуємо, до жовтня 2018 року у Львові планують збудувати пам’ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки.

У Львові також з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.