У Львові на будівництво пам'ятника героям ЗУНР витратять 5,6 мільйонів гривень

Відповідний тендер щодо спорудження пам’ятника у Львові опубліковано в системі Prozorro. Згідно із тендерною документацією будівництво пам’ятника героям ЗУНР та УГА повинні завершити до 25 жовтня 2018 року.

Про це повідомляє видання "Форпост" з посиланням на ІА "Вежа".

 Проект пам'ятника

Проект пам’ятника героям ЗУНР та УГА був обраний на засідання журі конкурсу на кращу ідею 24 травня 2018 року.

Серед чотирьох пропозицій члени журі підтримали проект авторського колективу до складу якого входять: художник Любомир Медвідь, скульптор Василь Ярич та архітектори Володимир Лаврін та Анна Андрєєва.

"Проект пам’ятника – зображення двох сил, які визріли у період ЗУНР – політичної і військової. Також присутній український герб, який зображений у вигляді полум’я", – зазначено у повідомлені прес-служби ЛОДА.

Аукціон з обрання підрядника для будівництва пам’ятника відбудеться 4 вересня 2018 року.

Нагадуємо, що у Львові також з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.