«Кола на полях», або як спека допомагає археологам робити історичні знахідки. ФОТО

На випалених сонцем полях археологи можуть виявити залишки поселень, іноді навіть кам’яного віку.

Про досвід британських археологів розповідає видання "Свідок" наводячи, як приклад, фото цьогорічних археологічних аєророзвідок.

 Фото: Independent

На фотографіях і відео, зроблених з висоти, чудово видно як відрізняється трава по своєму кольору. Серед тьмяної і жовтої трави виділяються зелені острівці і смуги, які позначають рови чи межі стародавніх міст і споруд.

Фото: Independent

"Аєроархеологи" стежать за візерунками на полях все літо – для них це ідеальний час для роботи. Цьогоріч вони виявили дуже багато поселень, древніх доріг та могильників.

Наприклад, поселення з "круглим" розташуванням в Сент-Іві (відноситься до Залізного віку. Знахідки були також в Йоркширі, Дербіширі, Оксфордширі та ін.

 Фото: Independent

Вчені використовують аерофотозйомку для створення археологічних карт і оцінки значущості виявлених об’єктів. У деяких випадках приймаються рішення про захист історичних об’єктів, які можуть постраждати в результаті оранки земель.

 Фото: Independent

Останній подібний "урожайний" для археологів був 2011 рік, коли знайшли понад 1500 об’єктів.

Нагадуємо, що днями через сильні опади розкопки на Поштовій площі в Києві затопило.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.