Президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації

21 серпня минуло 50 років з дня окупації Чехословаччини радянськими військами та країнами-членами Варшавського договору. Через це у Чехії пройшли пам'ятні заходи, а люди навіть встигли влаштувати акцію протесту.

Про це повідомляє 24 Канал.

Від самого ранку біля будівлі Чеської радіостанції тривали офіційні заходи. Саме це місце 50 років тому було одним із найгарячіших під час вторгнення. Адже війська Варшавського договору намагались захопити його першим.

Під час спроб заблокувати військову техніку загинуло 17 людей. Вчора, щоб вшанувати їхню пам'ять, під стіни радіостанції прийшли сотні людей. Однак, були й ті, хто на акцію прийшов задля протесту.

А річ в тому, що покласти квіти під будівлю радіо прийшов чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш. Його звинувачують у співпраці із таємною поліцією Чехословаччини. Сотні людей кричали "Ганьба!" та перекрикували його виступ.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш справа, під будівлею радіо. Фото: Еспресо.TV

"Ми тут, адже сюди прийшов наш прем'єр, який у минулому був комуністом. У нашій владі зараз їх багато. І це ганьба, що він прийшов сюди, адже тут люди боролись за демократичні цінності", – пояснив учасник акції.

А от проросійський президент Чехії Мілош Земан на пам'ятні заходи не прийшов. Мовляв, згадувати те, що було півстоліття тому, немає сенсу.

Таке рішення в уряді країни розкритикували. Адже не перший рік глава держави ігнорує заходи в пам'ять про окупацію Чехословаччини. Глава партії ТОР 09 Іржі Поспішил через це написав Земану відкритого листа.

"Всупереч вашим проросійським симпатіям, ми обидва є громадянами однієї країни, яка в 1968 році мріяла про справедливий суспільний лад. Окупація ці мрії розвіяла", – зазначив Поспішил.

Президент Чехії Мілош Земан. Фото: Politico Europe

 

Нагадуємо, що радянське вторгнення у Чехословаччину отримало назву операція "Дунай". Її мета полягала у зміні керівництва країни і встановленні у Чехословацькій Республіці лояльного до СРСР режиму.

Радянські танки їздили вулицями Праги, кулі літали над головами у звичайних громадян. Окупаційні сили проводили обшуки, глушили мовлення ЗМІ та стріляли у незгодних, які виходили на демонстрації проти окупації. Тисячі чехів, які опинилися під тиском радянських військ, були змушені емігрувати.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.