Архів уряду ЗУНР у Римі відреставрували й оцифрували. ФОТО

Тривалий проект з оцифровування архіву Західноукраїнської Народної Республіки в Римі завершився.

Про це повідомила компанія "Архівні інформаційні системи" на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Шестеро співробітників "АІС" із липня 2017 року працювали над реставрацією, скануванням та консервацією архіву. На завершальному етапі відреставровані та відскановані документи було вилучено з довоєнних австрійських коробок та тек й перепаковано у нові – безкислотні.

 

Консервацію здійснено за міжнародними стандартами довготривалого зберігання, це стосується також видань (газет та брошур з бібліотеки відділу преси ЗУНР), фото, мап та артефактів (елементів одягу, монет, печаток тощо).

 

"Разом Українським Католицьким Університетом ми працюємо над створенням електронного ресурсу, де будуть представлені матеріали архіву. Проект здійснюється за підтримки Східно-Європейського Дослідного Інституту ім. В’ячеслава Липинського (Філадельфія, США)", - ідеться в повідомленні.

 

ДОВІДКА:

Після припинення діяльності уряду Євгена Петрушевича в 1923 році  його архів залишався у Відні (Австрія). У 1934 році за сприяння митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького опіку над документами перебрав о. Мирон Горникевич - парох церкви Св. Варвари у Відні. Під час Другої світової війни, аби зерегти архів, його передають у Державний архів Австрії, а згодом до державного музею Фолькскунде. 

 

У 1960-х роках за архівом наглядали священики й ченці ордену Василіан, до якого відносилася церкви Св. Варвари Спроби української діаспори перевезти архів до українських музеїв у США не увінчалися успіхом через протидію австрійської влади. Забрати архів ЗУНР з австрійського держархіву владося предстоятелю УГКЦ Йосифу Сліпому після повернення із сибірського заслання. 


Архів передали в Український католицький університет у Римі.



Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.