АНОНС: Прес-конференція "Зміни у порядку копіювання архівних документів"

20 серпня про зміни в порядку копіювання архівних документів розкажуть на прес-конференції в Києві.

У прес-конференції в агенції УКРІНФОРМ візьмуть участь заступник міністра юстиції України Денис Чернишов і голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

Нагадаємо, 27 липня 2018 року набули чинності зміни до "Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам", які затвердило Міністерство юстиції України.

Наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

Ці зміни обурили багатьох дослідників, які працюють в архівах. Кілька сотень організацій та істориків підписали звернення до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства юстиції з вимогою скасувати наказ і провести консультації з громадськості щодо вдосконалення нормативної бази в архівній сфері. 

 

20 серпня, 14.00

Місце: УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2-га зала). 

Організатор: Міністерство юстиції України.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Акредитація ЗМІ за посиланням. 

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.