In memoriam. Помер народний депутат І скликання Степан Пущик

У ніч з 13 на 14 серпня помер відомий прикарпатський письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Степан Пушик.

Про це у соцмережі написав його син Тарас Пушик, передає "Галицький кореспондент".

"Дорогі друзі, сьогодні вночі помер наш батько – Степан Пушик, просимо про щиру молитву. Детальну інформацію щодо похорон повідомимо згодом", — повідомив Тарас Пушик.

Свої співчуття виразив і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

"Велика втрата. Розпочали сьогодні оперативну нараду хвилиною мовчання за відомим прикарпатським письменником Степаном Пушиком. Господь завжди забирає найкращих. Щирі співчуття родині та близьким цього великого чоловіка. Все минуще, лиш мистецтво вічне. Спочивайте з миром, Степане Григоровичу", — висловився мер.

 Фото: gk-press.if.ua

Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області. Був заслуженим діячем мистецтв України, народним депутатом України першого демократичного скликання та головою підкомісії з питань національних меншин Комісії культури і духовного відродження. Входив до опозиційної Народної Ради (1990—1994).

Рік тому письменник отримав високу державну нагороду — Орден "За заслуги" ІІ ступеня.

Степан Пушик — автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.

Поховали Степана Пущика 15 серпня в рідному селі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.