2 тисячі жителів польського курорту евакуювали через знайдені в морі бомби часів Другої світової

На польському курорті Колобжег Західнопоморського воєводства на дні Балтійського моря знайшли снаряди часів Другої світової війни.

Поки сапери розміновували боєприпаси, влада евакуювала біля 2 тис. осіб, повідомляє Польське радіо.

"Ми витягли з води вже всі об’єкти. У підсумку це були три авіаційні бомби і два об’єкти невідомого походження, котрі, врешті-решт, не виявилися авіаційними бомбами. Це був бетонно-цегляний якір із металевими елементами та розчавлена покришка з брухтом, просто кажучи", — сказав Яцек Квятковський, речник 8-ї флотилії берегової охорони в м. Свіноуйсьце.

Небезпечний вантаж 13 серпня вирушив на полігон, де його здетонували, а місцевим мешканцям дозволили повернутися до своїх домівок.

Як повідомлялося, в акваторії Чорного моря знайшли археологічні цінності, зокрема, й великий фрагмент Хіосської пухлогорлої амфори V століття до нашої ери.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.