Недружні заяви польського політика

Представник правлячої у Польщі партії вирішив відзначити взяття Києва військом Болеслава Хороброго.

Депутат Європарламенту, політик правлячої у Польщі партії "Право і справедливість" Ришард Чарнецький написав на Твіттері у вівторок:

"Сьогодні минає 1000 років від дня, коли польський князь, а пізніше король Блеслав Хоробрий здобув Київ. І кому це перешкоджало?"

У відповідь користувачі рекомендують політику змінити шкарпетки і помитися.

Казімеж Влязло прокоментував першим:

"Українці – вибачте! Живемо в такі часи, коли кожний ідіот може заіснувати у політиці. І на твіттері, на жаль, також. Шаную горду Україну і тішуся, що вона є східним сусідом Польщі".

 

Нагадуємо,  21-22 липня цього року під патронатом міністра оборони Польщі Маріуша Блащака відбулося відзначення 1000-ліття перемоги колького війська над військом Ярослава Мудрого.

Довідково. У 1016 р. Ярослав Мудрий на чолі новгородських і найманих варязьких військ здобув перемогу над Святополком та його союзниками печенігами під Любечем на Дніпрі і став великим князем київським. 1017 року Київ витримав печенізьку облогу.

У 1018 році на Русь рушив Болеслав Хоробрий, Ярослав вийшов на Волинь назустріч йому з київсько-новгородсько-варязьким військом. Після Битви над Бугом Святополк підтримуваний поляками увійшов у Київ і розмістив польські війська в містах, де почало назрівати невдоволення, а потім і за наказом самого Святополка стали організовуватися вбивства поляків.

У нагороду за допомогу в відвоюванні київського престолу Святополк віддав Болеславу завойовані Володимиром Великим червенські гради на лівому березі Західного Бугу, і польські війська залишили Русь.

Після поразки Ярослав утік у Новгород і хотів тікати далі до Швеції, але був затриманий новгородцями, що побоюються помсти Святополка. 1019 року було зібране нове військо. Святополк виявився не готовий до протистояння і відразу втік до печенігів, поступившись київським престолом Ярославу. У тому ж році Святополк воював з ним у вирішальній битві на річці Альті.

Читайте також:

У Польщі відсвяткують пeрeмогу над військом Ярослава Мудрого

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.