У Росії в ставку «виловили» Сталіна. ФОТО

Жителі містечка Куса Челябінської області виявили на обмілілому березі ставка фрагменти пам'ятника Сталіну, затопленого в 60-х роках минулого століття.

Про це повідомляє місцеве видання "Жизнь района".

 Фото: "Жизнь района"

"Багато років зруйнована фігура лежала під водою на дні міського ставу. Незважаючи на серйозну "черепно-мозкову травму", Йосип Віссаріонович "повстав" і знову суворо дивиться порожніми очницями на міські околиці – як і півсотні років тому" - йдеться у повідомленні.

  Фото: "Жизнь района"

Моторошну знахідку виявив фотограф Андрій Парфьонов, коли прогулювався по обмілілому березі ставка зі своєю дочкою. Зараз воду зі ставка спустили в зв'язку з майбутнім ремонтом греблі. Останній раз спуск води в такому обсязі проводився в 40-х роках.

  Фото: "Жизнь района"

Колись монументальні фігури Й. В. Сталіна встановлювалися у всіх містах Радянського Союзу. Ця категорія скульптурних творів була невід'ємною частиною радянського монументального мистецтва 1930-1950-х років, один із символів того часу в СРСР і в більшості соціалістичних країн.

  Фото: "Жизнь района"

"Свій" генералісимус стояв і в Кусі, на високому березі міського ставка. Після розвінчування культу особи Сталіна в 1956 році по всій країні почався масовий демонтаж пам'ятників. Кусинський Сталін також був знятий з постаменту і скинутий до ставка.

Нагадуємо, що на території 7 населених пунктів Болградського району на Одещині залишаються пам’ятники, які є символами комуністичного тоталітарного режиму. УІНП вимагає демонтажу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.