Новий логотип Інституту нацпам’яті. ФОТО

Разом з командою дизайнерів-волонтерів Український інститут національної пам'яті розробив новий логотип.

Про це йдеться на офіційні сторінці інституту.

 

Ідеї створення власного логотипу, який символізував би місію Інституту існувала вже кілька років. На оголошення у Фейсбуці, яким запрошували до участі в її реалізації відгукнулося багато дизайнерів.

Серед 60 робіт, які надіслали на офіційну сторінку Інституту у Фейсбуці, найбільшу підтримку отримав логотип дизайнера, засновника ініціативи "Агенти змін" Ігоря Скляревського. В основі лого – графічне зображення квітки маку.

Доопрацювання нового логотипу здійснила команда: волонтер Олексій Іващенко та графічний дизайнер, засновник студії "Warta" Ярослав Копаниця, який адаптував та векторизував логотип.

Як пояснює дизайнер Ігор Скляревський, окрім алюзії на мак як символ пам’яті, різні площини — це різні "зрізи" історії та пам’яті, різні погляди на неї.

"У центрі, де площини накладаються і перетинаються, — національна пам'ять", - розповів він.

 

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.