Новий логотип Інституту нацпам’яті. ФОТО

Разом з командою дизайнерів-волонтерів Український інститут національної пам'яті розробив новий логотип.

Про це йдеться на офіційні сторінці інституту.

 

Ідеї створення власного логотипу, який символізував би місію Інституту існувала вже кілька років. На оголошення у Фейсбуці, яким запрошували до участі в її реалізації відгукнулося багато дизайнерів.

Серед 60 робіт, які надіслали на офіційну сторінку Інституту у Фейсбуці, найбільшу підтримку отримав логотип дизайнера, засновника ініціативи "Агенти змін" Ігоря Скляревського. В основі лого – графічне зображення квітки маку.

Доопрацювання нового логотипу здійснила команда: волонтер Олексій Іващенко та графічний дизайнер, засновник студії "Warta" Ярослав Копаниця, який адаптував та векторизував логотип.

Як пояснює дизайнер Ігор Скляревський, окрім алюзії на мак як символ пам’яті, різні площини — це різні "зрізи" історії та пам’яті, різні погляди на неї.

"У центрі, де площини накладаються і перетинаються, — національна пам'ять", - розповів він.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.