Київський міський голова відкрив 11-метровий пам'ятник Іллі Муромцю. ФОТО

Сьогодні в парку "Муромець" у Києві за участі Київського міського голови Віталія Кличка відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Про це повідомляє сайт Віталія Кличка.

Мер пояснив, чим зумовлений вибір саме цього історичного персонажа для пам'ятника.

"Ілля Муромець народився під Черніговом, служив у дружині князя Володимира, захищав місто Київ, похований в Києво-Печерській Лаврі. Це наш богатир, це наша історія,  яку в нас намагаються поцупити. Тому Муромець стоятиме тут, на історичному місці, де колись розташовувалась богатирська застава", - відзначив Кличко.

 Фото: kiev.klichko.org

Автором монумента є художник-скульптор Володимир Журавель, відомий свроєю роботою "Діти, які запускають кораблики" на Поштовій площі в Києві.

"Це мрія мого дитинства, стояти поруч із богатирями сучасності. А вже про те, аби виліпити легендарного богатиря… Про таке я навіть не мріяв. Це дуже велика відповідальність", - сказав Володимир Журавель під час урочистого відкриття скульптури Іллі Муромця.

Позував скульптору в образі богатиря Василь Вірастюк.

Три богатирі: Вірастюк, Муромець і Кличко. Фото: kiev.klichko.org

Усі роботи зі створення пам’ятника та благоустрою першої черги парку здійснювалися за кошти меценатів.

"Хочу відзначити, місту створення скульптури і облаштування першої черги цього гарного парку нічого не коштувало! Ми не витрачали бюджетних коштів. Це меценатський проект. І це добре, що кияни, які мають можливість, долучаються до розвитку нашого міста", - відзначив Кличко. 

  Фото: kiev.klichko.org

Пам‘ятник, який відкрили,  11 метрів заввишки - разом з пагорбом і гранітним постаментом. Скульптуру Іллі Муромцю створили за унікальною технологією, що до цього не використовували для робіт такого великого розміру.

"Це унікальний пам‘ятник, створений за найсучаснішими технологіями. Його частини відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D принтера. Такого - для скульптури великого розміру в Україні та, може, й у світі ще не робили! Щоб прискорити процес, який міг зайняти кілька років,  талановитому скульптору Володимиру Журавлю довелося винайти таку унікальну технологію", - розповів Віталій Кличко.

  Фото: kiev.klichko.org

Нагадаємо, що парк "Муромець", який розташовується в північній частині Труханового острова, раніше називався парком "Дружби народів". На його території археологи віднайшли давньоруське поселення XII століття.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.