У рівненську бруківку вмонтували п'ять каменів на честь убитих нацистами. ФОТО

У Рівному 26 липня встановили п’ять "каменів спотикання" — меморіальних знаків, які закладають у країнах світу для вшанування жертв нацистів у 1933—45 роках.

Про це повідомляє "Громадське радіо".

Один із "каменів спотикання" присвячений отцю Володимиру Мисечку — рівненському священнослужителю, який відмовився від співпраці з окупаційною владою. 15 жовтня 1943 року його розстріляли. Його "камінь спотикання" встановили біля входу у Свято-Воскресенський собор.

Фото: mnemonika.org.ua

Яків Сухненко, який рятував євреїв під час Другої світової війни, був розстріляний нацистами у Києві у 1943 році. У 1983 році Сухненка визнали Праведником народів світу (так Ізраїль відзначає неєвреїв, які ризикували життям під час Голокосту, щоб врятувати життя євреям).

Його "камінь спотикання" встановили на провулку Ігоря Волошина. Єврейській сім’ї Якобу та Рахель Круликам встановили меморіальні знаки на вулиці Соборній, 96.  Яків Крулик та його малолітня донька Рахель вчинили суїцид, щоб уникнути розстрілу.

Поетесі Зузанні Гінчанці, закатованій гітлерівцями, заклали перший камінь на Театральній площі, де минуло її дитинство.

 Фото: Громадське радіо

Камені встановлюють за принципом одна жертва — один камінь. У світі заклали близько 69 тисяч таких каменів. 

Ініціатор ідеї — німецький митець Гюнтер Демніг. Так він намагається зберегти пам’ять про жертв нацизму. Меморіальні знаки зазвичай встановлюють там, де жили жертви нацизму.

"Принципова позиція автора, щоб власноруч встановлювати ці знаки. Наша черга  прийшла через рік. Рівне стало другим містом після Переяслава-Хмельницького, де встановили "камені спотикання", — розповів голова громадської організації "Мнемоніка" Максим Гон.

Нагадаємо, міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв  докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.