На Тернопіллі знайшли поховання повстанців. ФОТО

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП та ГО "Меморіал Південна Волинь".

 Фото: КП "Доля"

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з Українським інститутом національної пам’яті та громадською організацією "Меморіал Південна Волинь" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання вояків Української Повстанської Армії та членів Організації українських націоналістів на Тернопільщині.

Згідно з свідченнями очевидців, після Другої світової війни радянська влада звозила у Шумськ вояків УПА та оунівців, які загинули в сутичках з більшовиками у навколишніх лісах, тіла для ідентифікації клали біля райвідділку міліції. Після чого їх вивозили за місто і скидали в старі окопи, ймовірно часів Першої світової війни.

Місцеві жителі підтверджують припущення дослідників і розповідають, що після звезення з землі стирчали останки людських тіл – руки та ноги. Згодом поховання засипали.

  Фото: КП "Доля"

Заступник директора КП "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук розповів, що артефакти, які знайшли дослідники у розкопі, підтверджують свідчення місцевих жителів про поховання тут упівців.

"Знайшли алюмінієвий хрестик, ґудзики військових одностроїв німецької і радянської армій, цивільні ґудзики, гребінець, кишеньковий ножик. Звичайно, багато речей не могло бути, бо кишені вояків перед захороненням добряче почистили", - пояснив Володимир Харчук.

  Фото: КП "Доля"

На даний момент людські останки має оглянути судмедексперт, а згодом їх урочисто перепоховають на цвинтарі.

"Віднайдення поховань учасників визвольного руху – важливий напрямок нашої роботи. Кожен, хто віддав життя за нашу свободу, має бути вшанований державою, незалежність якої саме вони зробили реальністю. Це наш обов’язок і перед нашими предками і перед нашими нащадками. Бо тільки там де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих", - підкреслив Голова Українського інститут національної п’амяті Володимир В’ятрович.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.