Ми живемо в Мейгалейський період – вчені

В історії Землі з'явилася нова глава – і все ми в ній живемо. Вчені офіційно класифікували останні 4200 років як окремий геологічний період в історії нашої планети.

Про це повідомляє ВВС. Україна

Його назвали Мейгалейський період, початок якому поклала глобальна посуха, яка призвела до загибелі відразу декількох великих цивілізацій в різних частинах планети.

Міжнародну стратиграфічну шкалу – відому діаграму, що відображає геологічну хронологію нашої планети (яку часто можна побачити в шкільних класах – І.П.), - тепер приведуть у відповідність з новою класифікацією.

Однак потрібно зазначити, що в науковій спільноті є деякі розбіжності з приводу нововведення. Деякі дослідники вважають, що ідею Мейгалейського періоду, вперше запропоновану в одній з наукових робіт сім років тому, достатньо не обговорили.

Геологи поділяють історію існування Землі – близько 4,6 млрд років – на часові періоди. Кожен період починається з якоїсь великої події планетарного масштабу – поділу континентів, істотних кліматичних змін або навіть появи нового типу тварин або рослин.

 "Золотий шар" породи характеризується високим вмістом іридію, який приніс на Землю астероїд, що знищив динозаврів. Фото: IUGS

Ми живемо в епоху голоцену, що почалася 11,7 тисячі років тому – після того, як істотне потепління клімату призвело до закінчення останнього льодовикового періоду. Але сам голоцен тепер також розділений на кілька геологічних періодів Міжнародною комісією зі стратиграфії (ICS).

Саме ця організація є офіційним хронографом геологічного часу, і саме її експерти запропонували виділити ранню, середню та пізню фазу голоцену.

Кожній фазі передувала суттєва зміна клімату. Мейгалейський період почався 4200 років тому з великої посухи, катастрофічні наслідки якої відчувалися протягом двох століть і завдали непоправної шкоди цивілізаціям Єгипту, Греції, Сирії, Палестини, Месопотамії, долини Інду та долини Янцзи.

Швидше за все, посуху спровокувала зміна океанічних та атмосферних течій.

Від інших періодів геологічної шкали Мейгалейський період відрізняє те, що його початок збігся з глобальним розвитком культури, викликаним тими ж кліматичними змінами, каже професор геології Стенлі Фінней, генеральний секретар Міжнародного союзу геологічних наук, який схвалив пропозицію ICS.

Середня фаза голоцену, що передує Мейгалейському періоду, отримала назву Нортгріппського періоду. Він почався 8300 років тому з різкого похолодання.

Його викликало швидке та масштабне танення льодовиків на території сучасної Канади, в результаті чого в Світовий океан потрапили величезні обсяги прісної води і це змінило океанічні течії.

Перший період голоцену, що наступив після закінчення льодовикового періоду, назвали Гренландським.

Щоб отримати окрему позицію в офіційній класифікації, геологічний період має показувати подію, що мала наслідки глобального масштабу та призвела до утворення нового шару гірської породи.

 Фрагмент індійського сталагміта, на якому визначено початок Мейгалейського періоду. Фото: IUGS

Одна з визначальних подій трапилася приблизно 66 млн років тому, коли Крейдяний період змінився Третинним (в сучасній шкалі він охоплює кілька періодів): осадові породи розділені шаром з високим вмістом іридію. Його рознесли по планеті уламки астероїда, який знищив на Землі динозаврів.

Мейгалейський період відрізняє присутність більш специфічних хімічних сполук, які з найбільшою очевидністю можна спостерігати на прикладі сталагмітових відкладень в печерах штату Мейгалейя на північному сході Індії.

Однак рішення розділити голоцен на три підперіоди вже викликало критику з боку ряду вчених, які вважають цей крок передчасним. Вони ставлять під сумнів той факт, що кліматичні зміни, що лягли в основу нової класифікації, мали глобальні масштаби.

Крім того, вони стурбовані тим, що нова класифікація ухвалена в той момент, коли йдуть запеклі наукові дебати з приводу того, чи варто виділити в окремий період часовий відрізок, що почався з появою на планеті людей.

Його заведено називати антропогенним, але точне визначення – саме вести його відлік і який "геологічний пік" покласти в його основу – є предметом численних досліджень.

Однією з ключових робіт в цій галузі керує професор географії Університетського коледжу Лондона Марк Маслін. Його зміна офіційної класифікації здивувала.

"Після того, як оригінальна робота пройшла кілька комісій, нам раптово оголошують [про Мейгалейський період] і позначають його на діаграмі. Це офіційне рішення – ми тепер всі живемо в нову епоху. Хто б міг подумати? Тепер у нас купа нових визначень, які, можливо, суперечать робочій групі щодо антропогену і йдуть всупереч з поглядами більшості вчених, які вважають появу людей найістотнішою зміною на Землі за останні 10 тисяч років", - заявив він в інтерв'ю BBC.

Нагадуємо, що в Італії розкопали масове поховання вікінгів.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.