АНОНС: Дискусія «Неформальні медіа кінця 80-х початку 90-х»

Як демократи створювали собі інформаційну свободу, про що писали у газетах і журналах та як жартували над тоталітарною системою у кінці 80-х? Чи змогли українські ЗМІ скористатись тим вікном можливостей, яке з'явилось перед ними після незалежності у 90-х?

Центр Досліджень Визвольного Руху презентує оцифровану збірку неформальних видань кінця 80-х початку 90-х років, які зберігаються в архіві видавництва Смолоскип. З цієї нагоди експерти поговорять про те, як в Україні з'являлись нові медіа.

 

Учасники дискусії:

Вахтанг Кіпіані — український журналіст, історик, засновник Музею-архіву преси;

Дмитро Лиховій — журналіст, головний редактор онлайн-видання "Новинарня", у минулому екс-заступник головного редактора щоденної української газети "Україна молода" (у штаті газети з 1991 року);

Світлана Остапа — заступниця голови наглядової ради ПАТ НСТУ, медіаекспертка з проекту "Детектор медіа", членкиня Комісії з журналістської етики, екс-заступниця директора веб-порталу "Телекритика".

Модерує: Олег Стецишин — історик, журналіст, головний редактор газети "Історія+" видання "Експрес".

Колекція примірників неформальної преси буде опублікована на Електронному архіві Українського визвольного руху (http://avr.org.ua). Підготовка та оцифрування онлайн-колекції з архіву видавництва "Смолоскип" стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні та програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Час: 26 липня, четвер, 19.00

Місце: атріум телецентру "Олівець" (вул. Мельникова, 42), станція м Дорогожичі.

Вхід вільний

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.