На Прикарпатті створять музей депортацій українців

Український інститут національної пам’яті підтримав створення Музею та надасть необхідне методичне сприяння сучасному музейному осередку.

Про це йдеться у повідомленні на офіційному сайті УІНП.

 Проект майбутнього музею

"Музей має служити суспільству шляхом глибокого осмислення складної історії, сприяти його розвитку, стати інтерактивним майданчиком для важливих суспільних обговорень і презентацій.

Зазвичай музеї консервуються на подачі фактажу. Але в умовах сьогодення музейні установи мають бути корисними для громадськості: на підставі свого авторитету піднімати незручні теми і творчо з ними працювати.

Головне завдання не тільки викликати у відвідувачів емоції і почуття, але й дати поштовх для подальших внутрішніх пошуків людини", – зазначила головний спеціаліст відділу музейної справи УІНП Іванченко Наталя під час методологічного семінару з розробки концептуальної та архітектурної моделі Музею депортацій українців.

Наталя Іванченко та Володимир Боров

 

Постане музей на базі пересильного табору в смт Брошнів-Осада, від якого зберігся дерев’яний барак для тимчасового перебування депортованих.

Пересильний табір у 1947-1953 роках був одним із двох збірних пунктів Івано-Франківщини, звідки вивозили етнічних українців.

До дизайнерської розробки проекту Музею залучена кафедра архітектурного проектування Інституту архітектури, будівництва і туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Доктор архітектури Зоряна Лукомська представила аудиторії схематичні доробки студентів. Цьогорічний випускник Інституту Ярослав Мисик презентував своє бачення меморіальної складової музейного комплексу.

Депутат облради Сергій Адамович розповів про проблеми, які виникли зі збором історичних даних, доступом до архівних матеріалів, пошуці артефактів для експозиції музею.

 Учасники презентації проекту музею

Брошнів-Осадська об’єднана територіальна громада стала переможцем конкурсу ініціатив місцевих карпатських громад на створення Музею депортацій українців на базі пересильного табору. На Музей буде виділено з обласного бюджету 250 тис. грн та 65 тис. грн з місцевого бюджету ОТГ.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.