Спецпроект

Польща не веде перемовин про зміну "антибандерівських" норм закону про ІНП

Польща не веде переговорів з українською владою, метою яких була б зміна частини закону про Інститут національної пам’яті, в якій ідеться про злочини українських націоналістів.

Про це заявив голова канцелярії прем’єра Польщі Міхал Дворчик в ефірі "Польського радіо", передає "Європейська правда".

"На цю тему не ведеться жодних переговорів", — сказав він.

Дворчик наголосив, що не можна порівнювати положення закону, де йдеться про злочини українських націоналістів, з вилученими положеннями про покарання за образу доброго імені польської держави чи народу. За його словами, український націоналізм "був фундаментом для здійснення геноциду поляків в часи Другої світової війни".

Польський урядовець нагадав, що згадані норми закону перебувають на розгляді Конституційного суду.

"Ми чекаємо на рішення суду", — сказав він.

Дворчик висловив переконання, що інтегральний український націоналізм, творцем якого був Дмитро Донцов, був "тоталітарною системою".

"Добре що він був вписаний до закону про ІНП поряд з комунізмом і фашизмом", — заявив Дворчик.

Президент України Петро Порошенко раніше закликав Польщу змінити норми закону про Інститут національної пам’яті, які стосуються українців.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.