Спецпроект

Клімкін жорстко відреагував на інсинуації люблінського воєводи

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що не зможе сприйняти зневажливе ставлення до по-звірячому замордованих невинних дітей, жінок і чоловіків з боку люблінського воєводи Пшемислава Чарнека.

Про це він написав у колонці для "Нового времени".

"Пан воєвода, протиставляючи польські й українські жертви, по суті поділяє загиблих на більш і менш важливих, на суттєвих і несуттєвих. Злочинами окремих загонів українських націоналістів проти поляків він з легкістю виправдовує злочин Армії Крайової в Сагрині, а в порівнянні з тисячами загиблих поляків "кілька сотень" українських жертв видаються йому взагалі не вартими уваги. Даруйте, але це вже за межею добра і зла", — написав міністр.

Клімкін вважає, що вішати ярлики на невинних жертв каральних акцій, ділити їх на гарних і поганих, гідних і не гідних жалю — не по-людськи.

Міністр закликав усіх польських опонентів "зупинитися перед цією небезпечною лінією, інакше ми можемо зайти занадто далеко".

"Прошу своїх польських друзів і партнерів, всіх порядних поляків, не засліплених неприязню: не мовчіть, засудіть висловлювання пана воєводи. Або принаймні зробіть усе для того, щоб подібні політики й погляди в європейській Польщі залишилися винятком і не стали нормою. Зрештою, полякам це потрібно не менше, ніж нам, українцям", — написав Павло Клімкін.

Нагадаємо, люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив про намір подати заяву до прокуратури на Григорія Купріяновича у справі слів, які той сказав під час вшанування пам’яті загиблих у Сагрині українців. На його думку, промова, в якій вбивство в Сагрині зрівнюєються зі "вбивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону і провокацією.

Посольство України в Республіці Польща випустило коментар, наголосивши, що вшанування пам'яті загиблих — це "не провокація, а високоморальний християнський вчинок".

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію  до прем’єр-міністра Польщі у справі подання люблінського воєводи, в якій назвав заяви Чарнека "виявом шовіністичної істерії".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.