Спецпроект

Люблінського воєводу звинуватили в шовінізмі за антиукраїнські вислови

Депутат Сейму Міхал Камінський надіслав інтерпеляцію (звернення) до прем’єр-міністра Польщі у справі подання Люблінського воєводи Пшемислава Чарнека до прокуратури на учасника недільних врочистостей у Сагрині д-ра Григорія Купріяновича.

Про це повідомляє "Наше слово".

У своєму зверненні до прем’єр-міністра Матеуша Моравецького депутат запитує, чи "вшанування та засудження вбивств, скоєних проти громадян Республіки Польща української національності та православної віри польським підпіллям, які 2007 року однозначно засудив президент Лех Качиньський, є злочином з точки зору польського уряду?".

"Чи витівка пана Чарнека є також виявом його шовіністичної істерії?" – продовжує в документі Камінський.

 

Депутата зазначив: він шокований тим, що дії представника уряду, яким є воєвода, мали місце під час 80-річчя "ганебної так званої "полонізаційної акції", яка полягала у масовому знищенні православної церкви польським урядом протягом 1938 року на території нинішнього Люблінського воєводства".

"У той же час я нагадую Вам, що покійний президент Лех Качиньський не тільки засудив цю акцію в офіційній промові, але й прийняв офіційний патронат над церемоніями, присвяченими цій чорній сторінці нашої історії", – завершив своє звернення до прем’єр-міністра Міхал Камінський.

Нагадаємо, 9 липня, Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек заявив на прес-конференції, що подасть у прокуратуру скаргу на Григорія Купріановича. П. Чарнек зазначив, що думки, які Г. Купріянович висловлював протягом останніх років, та недільна доповідь на цвинтарі, у якій голова Українського товариства прирівняв убивство у Сагрині з "убивством 130 тис. поляків на Волині", однозначно є порушенням закону.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.