Левка Лук'яненка поховають у вівторок. РОЗКЛАД ПРОЩАЛЬНИХ ЗАХОДІВ

Українського дисидента, політичного і громадського діяча Левка Лук'яненка поховають на Байковому кладовищі в Києві.

Розклад церемонії прощання опублікував настоятель храму Св. Миколая Чудотворця в с. Хотів о. Михаїл Предко, чиїм парафіянином був Левко Лук'яненко.

9 липня, понеділок

14.00 - с. Хотів Києво-Святошинського району Київської області, вул. Садова, 24.

10 липня, вівторок 

8.00 - заупокійна літія та похоронна хода по селу;
9.00 - виїзд із с. Хотів;
10.00 - 12.00 - клуб Кабінету Міністрів; 
12.30 - похорон у Володимирському Патріаршому соборі. Відспівуватиме Святійший Патріарх Філарет.

Поховають Левка Лук'яненка на Байковому цвинтарі в Києві.

Нагадаємо, український дисидент, учасник визвольного руху та екс-депутат Верховної Ради Левко Лук'яненко помер 7 липня в лікарні.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.