АНОНС: У Києві відкриють меморіальну дошку Осипу і Надії Мандельштамам

5 липня на вул. Заньковецької в Києві встановлять меморіальну дошку російському поетові Осипу Мандельштаму та його дружині Надії Хазіній.

Пам'ятний знак установлять на будинку, де зупинялося подружжя, яке позназнайомилося теж у Києві в 1919 році.

"Брали активну участь у культурному житті міста. Осип Мандельштам очолював поетичну секцію Всеукраїнського літературного комітету, співпрацював із кіностудією Всеукраїнського фотокіноуправління. З 1913 року його вірші виходили в київських часописах. Поет створив яскраві начерки про Київ і театр Леся Курбаса "Березіль".

Одним з перших відреагував на наслідки насильницької колективізації і штучно створений голод в Україні віршем "Старий Крим" . У 1934-му цей твір фігурував у його звинувачувальній справі. Осип Мандельштам загинув у пересильному таборі під Владивостоком 27 грудня 1938 року", - говоять організатори.

 

Вірш "Старый Крым" (1933) має таку строфу:

Природа своего не узнает лица, 
А тени страшные - Украины, Кубани... 
Как в туфлях войлочных голодные крестьяне 
Калитку стерегут, не трогая кольца.

Рішення про встановлення дошки Київська міська державна адміністрація ухвалила ще торік. Автор дошки -  скульптор Світланою Карунської.

5 липня, четвер, 18.30

Місце: Київ, вул. Марії Занковецької 3/1 

Організатори: видавництво "Дух і Літера", Центр Юдаїки, PEN-клуб Україна, небайдужі кияни та міська влада.

Нагадаємо, в с. Хотешів Волинської області освятили пам'ятник на могилі хорунжого Армії УНР Олександра Білецького.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.