Спецпроект

АНОНС: У Рожищенському районі Волинської області вшанують жертв польсько-українського конфлікту

6 липня в с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області відбудеться вшанування пам’яті українців, що загинули 75 років тому під час польсько-української війни.

У меморіальних заходах візьмуть участь віце-прем’єр-міністр України Павло Розенко і голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович, повідомила представник УІНП у Волинській області Леся Бондарук на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Село Рудка-Козинська, згідно з архівними документами та свідченнями очевидців, згоріло 9 липня 1943 року першим у Рожищенському районі.

"Об 11 год ранку на близько 70-ти кінних підводах понад 300 озброєних бандитів із сторони с.Козин вдерлися у село. Ця банда складалася в основному з поляків, які служили в нацистській поліції. Цей відділ поліції підпорядковувався нацистській військовій частині, що складалася з мадяр (угорців) [...] За кілька годин згоріло 70 господарств із понад 200 будинками. Спалено і розстріляно 17 людей: 11 чоловіків, 4 жінок, двоє дітей. Одразу після Рудки-Козинської ці поляки цілком спалили село Сокіл, потім частково знищено села Доросині, Залісці, Любче, Тихотин, Башова", – так описував каральну акцію у спогадах "Нарис визвольної боротьби Рожищенського району" вояк УПА Олексій Пархомчук (псевдо – "Чумак").

6 липня, п'ятниця, 13.00 

Місце: с. Рудка-Козинська Рожищенського району Волинської області. 

Від Київського майдану біля Волинської ОДА (м. Луцьк) буде організований транспорт.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.