АНОНС: Виставка "Борці за Українську Державу" до дня народження Романа Шухевича

3 липня в Києві відкриється виставка "Борці за Українську Державу", яка представить дивом вцілілі раритети, що розкриють історію Української повстанської армії під незвичним кутом.

Виставка приурочена 111-й річниці від дня народження Романа Шухевича. 

Візуально виставка оформлена у стилі повстанських криївок. Тематично складається з шести блоків, присвячених керівництву УПА, її організаційній структурі, пропагандистській діяльності, особливостям побуту підпільників, закордонним рейдам УПА, підсумкам діяльності українського визвольного руху 1940–50-х рр.

 

Відвідувачі побачать:

  • унікальний прапор українських націоналістів, захоплений радянськими партизанами Кам’янець-Подільського з’єднання у 1940-х рр., який дивом зберігся у фондах музею за радянської влади, де був віднайдений у 2015 р.;
  • печатку, виготовлену художником-повстанцем Нілом Хасевичем;
  • зброю, якою воювали повстанці;
  • нарукавні пов’язки ОУН;
  • оригінальні повстанські листівки та пропагандистські видання 1940–50-х рр., серед яких є відозви до поневолених народів СРСР, які друкували іншими мовами;
  • бідон-сейф, в якому зберігався повстанський архів, віднайдений в 2015 р.;
  • бофон УПА;
  • речі упівців – в’язнів ГУЛАГу: листи, щоденники, світлини, документи, рушники, вишиті на засланні;
  • велику кількість оригіналів різноманітних світлин з повстанцями;
  • сучасні пам’ятні медалі й монети, присвячені УПА.

"Кожному українцю варто відвідати цю виставку. Вона знайомить з обставинами створення УПА, етапами її боротьби як проти гітлерівського, так і проти сталінського тоталітарних режимів. Також тут можна буде дізнатися про повсякденне життя українського повстанця, котрому насправді доводилося воювати з ворогами у надзвичайно важких умовах, виявляючи при цьому як героїзм, так і самопожертву", – зазначає генеральний директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська.

На відкритті виставки Микола Процюк (син Василя Процюка ("Кропиви") – начальника штабу УПА-Південь) представить нагороди свого батька – два Золоті хрести бойової заслуги першого класу та найвищі військові нагороди Української повстанської армії.

У відкритті візьме участь народний депутат України Юрій Шухевич, син головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Також на захід запрошені представники української влади, члени Уряду, Парламенту, керівники провідних музеїв Києва.

3 липня, вівторок, 15.00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) третій поверх.  

Вхід вільний.

Додаткова інформація – за телефоном 098 830 48 83 (Оксана).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.