Геноцид поляків не почався в 1925 році — польський прем'єр

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький перед польським Сенатом заявив, що те, що відбувалося в 1925 і 1950 роках – це щось інше, ніж геноцид.

Про це повідомляє видання "Наше слово".

Віце-маршала Сенату Боґдан Борусевич, зокрема, запитав прем’єр-міністра про те, чому в законі не змінено статті, що стосується покарання за заперечення злочинів українських націоналістів:

"Карається за український націоналізм з 1925 по 1950 рік. У той час були різні ситуації, – фактичні і юридичні. Була Польща, яка боролася проти націоналізму, потім була радянська окупація, потім німецька окупація, а опісля ми опинилися в зовсім іншому географічному положенні, уже після 1945 року. По-перше, я хочу знати, чому карається за 1925 рік? Йдеться про момент перенесення Коновальцем садиби Української військової  організації з Праги до Берліна?".

Матеуш Моравецький. Фото: senat.gov.pl

Матеуш Моравецький, відповідаючи, зазначив, що "геноцид", напевно, не відбувся з 1925 року. "Геноцид на Волині, який був абсолютно жахливим, страшним історичним фактом (…), період цих страшних відносин – це в основному 1942, 19441945 рр. Це моя особиста думка", – сказав Моравецький.

Політик пригадав, що його мати народилася у 1930 році у Станіславові (нині Івано-Франківськ), тому він добре знає цю історію.

"Я повен найсуворіших слів, слів засудження українського геноциду на Волині, навіть у північному  Покутті та у східній частині колишньої Польської республіки, але це не може … На мій погляд, розширення цього до 1925-1950 років … Це щось зовсім інше, ніж геноцид", – наголосив польський прем’єр-міністр.

Як повідомлялося, Сейм Польщі в поправці до закону про IПН відмовився від положень про кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IПН. 7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.