Оголосили проект-переможець "Музею Революції Гідності". ФОТО

Сьогодні міжнародне професійне журі назвало кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визначили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини.

У фіналі змагалися шість проектів. За результатами засідання журі конкурсу першу премію здобув проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH".

Архітектори – професор Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки своїм успішним проектам у багатьох країнах. Прикметно, що зараз за її розробкою споруджують Національний музей в Осло.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

 

"За країнами, які представляють автори робіт, видно, що рівень конкурсу дуже високий. Друге місце посів проект українських архітекторів. Він був перспективний.

Професійні колеги в складі журі визначилися раніше, а в мене досі певне сум’яття – вагався між проектом-переможцем і тим, автором котрого, як виявилося, є українське архітектурне бюро.

Його зовнішній вигляд і зараз мені більше подобається. Проте функціональна частина й усі внутрішні деталі все-таки кращі в команди переможців. Фахівці на наших обговореннях це ґрунтовно довели", – зазначив Євген Нищук, міністр культури України.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Проектувати Музей Революції Гідності взялися одинадцять архітектурних команд з України, Австрії, Німеччини, Іспанії та Франції. Переміг проект знаного берлінського бюро.

Він переконав міжнародне журі у своїй відповідності конкурсному завданню, у значній функціональній та архітектурній цінності, модерновій елегантності та бережному ставленні до середовища, метафоричності й символізмі та спроможності витримати плин часу.

Проект під назвою "Штурм пагорба" по-новому інтерпретує неокласицизм, інтегруючи події на Майдані в європейську історію, візуально формує новітній український акрополь та українську агору, утверджуючи демократичну спрямованість нації.

Реалізація цього проектного задуму гармонійно доповнить меморіальний простір на алеї Героїв Небесної Сотні та створить середовище для активного втілення в життя мрій борців за незалежну й процвітаючу Україну", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Цей проект найсвітліший. Гадаю, він задовольнить найбільшу частину людей. Можливо, інші проекти чимось викликали б певні суперечки. У цьому є чітка прив’язка до Майдану", – вважає Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу й почнеться розроблення проектно-кошторисної документації щодо будівництва Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.