Зміни до закону про IPN Польщі не задовольняють сподівань України – посольство

Таку думку висловив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі Василь Зварич.

Про це йдеться у повідомленні Укрінформу.

 Василь Зварич

"На жаль, Сейм Польщі не скористався нинішньою доброю нагодою, щоб розглянути також ті положення, які викликають наше занепокоєння і заважають нормальній конструктивній співпраці з питань історичної пам’яті.

Зміни до закону про IPN від 26 січня викликали занепокоєння Ізраїлю, США та України. Сьогоднішнє ж голосування не задовольнило сподівань української сторони",- заявив Зварич.

Він додав, що українська сторона уважно відслідковує проходження в Конституційному суді Польщі звернення президента Польщі із зауваженнями щодо термінології "український націоналіст" та "Східна Малопольща".

"Сподіваємося, що найближчим часом з урахуванням позиції Конституційного суду буде внесено нові зміни до закону про IPN, які повністю відкриють шлях до подальшої конструктивної взаємодії між Україною та Польщею з питань історичної пам’яті",- наголосив Тимчасовий повірений у справах України в Польщі.

Нагадуємо, що сьогодні Сейм Польщі на позачерговому засіданні проголосував за зміни до закону про IPN. Ними, зокрема, передбачається, скасування положення щодо кримінального переслідування осіб, у тому числі й іноземців, за "публічне і всупереч фактам" звинувачення Польщі і польського народу у злочинах нацистів у роки Другої світової війни.

Водночас, зміни до закону не зачіпають ст. 1 п 1-а, ст. 2а та ст. 55, які встановлювали кримінальне покарання за так зване "заперечення злочинів українських націоналістів".

Також важливо згадати, що частина закону, де йдеться про "злочини українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом" впродовж 1925-50 років, а також термін "Східна Малопольща" так і залишається без жодних змін.

6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.