Археологи досліджують курган на Вінниччині

Гайсинська археологічна експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України розпочала розкопки кургану скіфського часу V-IV ст. до Р.Х., розташованого в межах Гайсинської міської ради Вінницької області.

Про це йдеться у повідомленні на сайті НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 Фото: прес-служба РАС

Оскільки місто досить інтенсивно розвивається та потребує загосподарювання нових теренів, виникла потреба у проведенні пам’яткоохоронних робіт на цій пам’ятці.

Дослідження проводяться на замовлення Гайсинської міської ради.

Як і більшість пам’яток такого типу, цей курган має досить складну історію вивчення – починаючи від аматорських розкопок кінця ХІХ ст. і досліджень місцевого археолога М. Лобая у 1978 р. та завершуючи сучасними грабіжницькими вкопами.

"На сьогодні фахівці центру провели попереднє обстеження решток кургану. Виявилося, що у 1978 р. він не був повністю розкопаний – розповідає начальник експедиції, молодший науковий співробітник Богдан Сало. – Після розчищення території від кущів встановлено, що збереглися східна і західні частини насипу. Водночас зафіксовано велику кількість грабіжницьких ям на всій площі пам’ятки, деякі - досить недавні. Ми проводитимемо дослідження базуючись на інформації про попередні роботи, поєднуючи її із актуальним станом пам’ятки".

Окрім розчищення решток кургану від рослинності, було також обстежено прилеглу територію. У результаті цього виявили невідомі до цього кургани, які, на превеликий жаль, поступово зникають внаслідок оранки. Про нововиявлені об’єкти культурної спадщини та стан їхнього збереження проінформовано орган охорони культурної спадщини Вінницької облдержадміністрації.

У перші дні досліджень виявили рештки розкопу з 1978 р. та заклали археологічні траншеї вздовж збереженої західної частини насипу. Знайдено також фрагменти керамічного посуду скіфського часу і уламок свердленої сокири.

Нагадуємо, що днями Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.