Археологи досліджують курган на Вінниччині

Гайсинська археологічна експедиція НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України розпочала розкопки кургану скіфського часу V-IV ст. до Р.Х., розташованого в межах Гайсинської міської ради Вінницької області.

Про це йдеться у повідомленні на сайті НДЦ "Рятівна археологічна служба" ІА НАН України.

 Фото: прес-служба РАС

Оскільки місто досить інтенсивно розвивається та потребує загосподарювання нових теренів, виникла потреба у проведенні пам’яткоохоронних робіт на цій пам’ятці.

Дослідження проводяться на замовлення Гайсинської міської ради.

Як і більшість пам’яток такого типу, цей курган має досить складну історію вивчення – починаючи від аматорських розкопок кінця ХІХ ст. і досліджень місцевого археолога М. Лобая у 1978 р. та завершуючи сучасними грабіжницькими вкопами.

"На сьогодні фахівці центру провели попереднє обстеження решток кургану. Виявилося, що у 1978 р. він не був повністю розкопаний – розповідає начальник експедиції, молодший науковий співробітник Богдан Сало. – Після розчищення території від кущів встановлено, що збереглися східна і західні частини насипу. Водночас зафіксовано велику кількість грабіжницьких ям на всій площі пам’ятки, деякі - досить недавні. Ми проводитимемо дослідження базуючись на інформації про попередні роботи, поєднуючи її із актуальним станом пам’ятки".

Окрім розчищення решток кургану від рослинності, було також обстежено прилеглу територію. У результаті цього виявили невідомі до цього кургани, які, на превеликий жаль, поступово зникають внаслідок оранки. Про нововиявлені об’єкти культурної спадщини та стан їхнього збереження проінформовано орган охорони культурної спадщини Вінницької облдержадміністрації.

У перші дні досліджень виявили рештки розкопу з 1978 р. та заклали археологічні траншеї вздовж збереженої західної частини насипу. Знайдено також фрагменти керамічного посуду скіфського часу і уламок свердленої сокири.

Нагадуємо, що днями Київрада ухвалила рішення щодо розкопок на Поштовій площі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.