АНОНС: Київським журналістам презентують книгу "Перший Курултай"

22 червня в Укрінформі журналістам презентують книгу координатора Таврійської гуманітарної платформи, наукового співробітника Науково-дослідного інституту українознавства Андрія Іванця "Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917–1918 рр.)".

Книга вийшла у видавництві "Кліо" на замовлення Міністерства інформаційної політики України, повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

 

У монографії україномовний читач має змогу вперше ознайомитися із дослідженням діяльності Першого Курултаю, який став вищим проявом самоорганізації кримськотатарського народу під час революційних трансформацій 1917–1918 років.

Книга містить сучасний науковий погляд на один із ключових періодів у багатовіковій історії корінного народу Криму, коли він переживав перехід від стану етносу до стану модерної етнонації. Кандидат історичних наук Андрій Іванець залучив низку неоприлюднених джерел, зокрема, протоколи Курултаю за грудень 1917 року, а також розробляє у книзі концепцію кримськотатарської революції.

Кандидат політичних наук, один із провідних фахівців з історії кримськотатарського народу у ХХ ст. Гульнара Бекірова назвала презентоване дослідження "проривом в українській історіографії"

Учасники:

Андрій Іванець, кандидат історичних наук, автор книги;

Мустафа Джемілєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу в 1991–2013 роках, представник Президента України у справах кримськотатарського народу; 

Еміне Джапарова, перший заступник міністра інформаційної політики України кандидата політичних наук;

Гульнара Бекірова, історик, кандидат політичних наук.  


22 червня, п’ятниця, 15.00

Місце: Укрінформ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16).

Вхід вільний.

 
ДОВІДКА:

Перший Курултай кримськотатарського народу був сформований у листопаді 1917 року. З 9 по 26 грудня 1917 року він працював як національні установчі збори, які ухвалили Основні кримськотатарські закони. З 26 грудня 1917 року по осінь 1918 року Курултай здійснював функції національного парламенту, зокрема, утворив Кримськотатарський національний уряд.

У травні 1918 року делегати Курултаю зробили спробу перетворити його на загальнодержавний кримський парламент. Курултай кримськотатарського народу відновив свою діяльність у 1991 року в процесі повернення корінного народу в Крим. Визнаний в Україні вищим представницьким органом кримських татар. Після початку тимчасової окупації АР Крим і Севастополя Росія заборонила його діяльність.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.