АНОНС: НМІУ запрошує на лекцію про історію музичних скринь

23 червня Національний музей історії України запрошує на лекцію "Історія музичних скринь", під час якої відвідувачі дізнаються про основні етапи розвитку та принципи роботи музичних пристроїв давнини.

Музика відіграє важливу роль у житті суспільства. Нею передають почуття, оповідають про важливі події й просто насолоджуються естетикою звучання. Тому не дивно, що здавна люди прагнули зафіксувати мелодію, щоб можна було її згодом ще раз прослухати.

 

Одним із перших пристроїв, здатних це зробити, були музичні скрині кінця XVIII − початку XX ст. Їх виникнення і розвиток – важлива віха в історії науки і техніки, адже своєю конструкцією (яку повсякчас вдосконалювали) вони репрезентували розвиток інженерної думки, механіки та фізики. Без досягнення останніх, було неможливим створення настільки досконалих пристроїв.

У своїй лекції "Історія музичних скринь" науковий співробітник музею Анатолій Бараннік розповість про основні етапи розвитку музичних скринь, та продемонструє принципи роботи цих загадкових музичних пристроїв давнини.

Практично кожен наведений у ній факт чи історичний різновид музичних скринь проілюстрований фото або відео. Також кожен відвідувач зможе оглянути музичну скриню Troll&Backer з колекції музею, яка й досі працює.

Cубота, 23 червня, 16:00.

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Вхід до музею на лекцію - 30 грн.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.