Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок Юрію Дмитрієву

Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок голові регіонального «Меморіалу» Юрію Дмитрієву, якого звинувачували в виготовленні дитячої порнографії.

Про це повідомляє "Медуза".

Однією з причин скасування вироку стали заяви названої доньки Дмитрієва, що вона "засмучена і зганьблена", зроблені під час психіатричної експертизи після винесення першого вироку, говорить адвокат історика Віктор Антуфрієв. Він стверджує, що дівчинка зробила це під тиском.

Відтак виправдальний вирок відмінили й спрямували справу на повторний розгляд у Петрозаводський міський суд.

Нагадуємо, що Дмитрієв був арештований 26 грудня 2016 року за звинуваченням у виготовленні дитячої порнографії. Слідчі так кваліфікували те, що він фотографував названу доньку оголеною. Сам Дмитрієв стверджує, що робив знімки для контролю стану здоров’я дитини та звітування перед органами опіки. 

Звинувачення з самого початку спричинило суспільний резонанс. Російський "Меморіал" вважає справу проти Дмитрієва сфабрикованою.

Дмитрієв провів в ув’язненні більше року і був відпущений на підписку про невиїзд 27 січня цього року. У телефонній розмові із російськими медіа він подякував за підтримку усім, хто допомагав: "Це все ви зробили! Дякую усім вам!"

5 квітня 2018 року Петрозаводський міський суд виправдав Дмитрієва за звинуваченням у виготовленні литячої порнографії, призначивши йому умовний термін за статтею про незаконне зберігання зброї.

Прокуратура, яка просила посадати історика на дев’ять років, оскаржила вирок. Скаргу подала й рідна бабуся його названої доньки.

Дивіться також:

Українці виступили на підтримку російського історика Юрія Дмитрієва

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.