АНОНС: Журналістів запрошують на міжнародний воркшоп "Архіви КГБ для медіа"

Команда Центру досліджень визвольного руху запрошує журналістів українських, чеських, польських та словацьких редакцій до роботи над міжнародним проектом про доступ до архівів КГБ.

Архіви можуть бути ефективним інструментом для протидії fake news та пропаганді, які використовуються у гібридній війні. Також медіа допомагають популяризувати доступ до відкритих архівів, в яких зберігаються багато історій та готових інфоприводів для медійних матеріалів.

Ким працювали репресовані? В яких будинках вони жили та про що писали у листах? Як у Радянському Союзі організовували та згортали студентські страйки? Хто стояв за дипломатичними скандалами? Скільки вартували доноси? Німфоманія, секс-шпіонаж, бітломанія, рух хіппі, заборонена література — у фокусі спецслужб перебувало багато сфер життя.

 

Організатори запрошують до участі журналістів, яким буде цікаво навчитись працювати з архівними матеріалами та створити проект на їх основі (статтю, лонгрид, візуалізацію даних, подкаст, відео і т.д. — формат на розсуд учасників).

Зі свого боку організатори обіцяють:

  • організувати навчання, як працювати з документами (триденний воркшоп з 6 по 8 липня)

  • показати приклади різних медійних проектів на основі архівів КҐБ;

  • допомогти з пошуком матеріалів та контактуємо з експертами, які можуть проконсультувати щодо конкретних тем;

  • організувати візити до відповідних архівів ;

  • надати навчальні матеріали та видати посібник про те, як журналістам працювати з архівними документами.

Журналісти в рамках проекту мають підготувати щонайменше один матеріал (у темах і фокусах не обмежуємо). Кінцевий термін публікації проектів — кінець вересня 2018 року.

Учасників воркшопу заохочують працювати над проектами у співавторстві.

Проект має дві частини: українську та міжнародну. Міжнародна частина передбачає, що українець та іноземець (поляк, чех чи словак) обов’язково працюватимуть над обраною темою спільно. Співпраця можлива між різними видами медіа, тому формати можуть відрізнятись.

По завершенню матеріал має бути опублікований/оприлюднений мовами країн учасників.

Для участі у воркшопі потрібно заповнити реєстраційну форму. Кінцевий строк: 22 червня. 

Якщо вам потрібно більше деталей, пишіть: history@cdvr.org.ua

Проект став можливим завдяки підтримці Чеського посольства у Києві у рамках програми "Transition", а також Вишеградського фонду.

Нагадаємо, що у 2015 році прийняли закон про відкритий доступ до архівів КҐБ разом з іншими декомунізаційними законами. Тепер, щоб переглянути документи, не треба мати просити довідку від університету чи шукати підтвердження родинних зв’язків. Копіювання чи фотографування документів також безкоштовне.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.