У Львові на території табору «Шталаг-328» збудують багатоповерхівку

На сесії Львівської міської ради, 7 червня, депутати надали ТзОВ «Сучасне місто» дві земельні ділянки, де в період німецької окупації знаходився табір для військовополонених для забудови. «За» проголосувало 46 депутатів.

Про це повідомляє агенція інформації та аналітики "Гал-Інфо".

 Нацистські офіцери перед входом до табору. Тепер вул. Грабовського

"Шталаг-328" - це нацистський табір для військовополонених, що знаходився у Львові. Йдеться про пам’ятку історії, відому як "Цитадель" (30 га землі). Ця оборонна споруда була збудована ще за Австро-Угорської імперії (середина ХІХ ст.) за типовим проектом.

На цій території у 1941 році нацисти створили табір "Шталаг-328". Там утримували полонених червоноармійців, французів, бельгійців та інших. Полонених утримували як у приміщеннях (казармах, бараках) так і просто неба за колючою огорожею.

За підрахунками істориків через концентраційний табір у Львові пройшло майже 300 тис чоловік. Майже половина з них була знищена.

Полонених катували, морили голодом, а також розстрілювали на території табору.

На сесії депутати Львівської міської ради вилучили за згодою з користування приватного підприємця Ярового Андрія Миколайовича земельну ділянку площею 0,3098 га на вул. П. Грабовського, 11.

Землю надали ТзОВ "Сучасне місто" в оренду терміном на 10 років для обслуговування автостоянки за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

 Територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" 

Також надали дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. П. Грабовського, 11 для будівництва та обслуговування багатоквартирних житлових будинків.

Як сказано у пояснювальній записці, на земельній ділянці розташована нежитлові будівлі   площею 2895,7 кв.м., що знаходяться у власності ТзОВ "Сучасне місто". Власник об’єкту нерухомого майна – Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасне місто".

Як зазначив один з депутатів Львівської міської ради, вказані земельні ділянки розташовані в межах території історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель", затверджених рішенням виконавчого комітету ЛМР № 1150 від 05.11.2004 "Про визначення меж території та охоронної зони історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" у м. Львові".

Нагадуємо, що територія історико-культурного ландшафтного комплексу "Цитадель" занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, як пам’ятка історії, архітектури, містобудування національного значення "Ансамбль оборонних споруд Цитадель – місце концентраційного табору "Шталаг-328". Охоронний номер – 130026-Н.

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.