Суд Амстердама вирішить долю «Скіфського золота» на початку 2019 року

Міністерство юстиції прогнозує, що суд у Нідерландах на початку 2019 року розгляне апеляцію на рішення про повернення Україні експонатів музеїв з анексованого Криму, зокрема колекції «скіфського золота».

Про це повідомляють "Українські Новини" з посиланням на заступника міністра юстиції – Уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини Івана Ліщину.

 

"Ми тільки в березні подали відкликання на апеляцію, зараз чекаємо затвердження подальшого процесуального графіка. Швидше за все, буде ще один раунд подач. Відповідно, дати засідання ще немає й, найімовірніше, слухання будуть на початку наступного року", – зазначив Ліщина.

Експонати кримських музеїв, які нідерландський суд ухвалив повернути Україні, зберігаються в музеї в Амстердамі.

 

Нагадуємо, що президент Фонду гуманітарного розвитку України Наталія Заболотна в ефірі телеканалу "Zik" нещодавно заявила, що в України був шанс забрати відразу скіфське золото, але тоді Міністерство культури України дало слабинку і припустилося помилки, не реалізувавши цю ідею.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.