Віце-голова ІПН Польщі зустрівся з президентом Світового конгресу українців. ФОТО

5 червня 2018 року в резиденції Інституту національної пам’яті Польщі в Варшаві відбулася зустріч заступника голови ІПН др. габіл. Кшиштофа Шваґжика з президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм.

Зустріч відбулася на прохання української сторони, інформує офіційний сайт ІПН Польської Республіки.

У зустрічі також брали участь: директор представництва СКУ в Брюсселі Марина Ярошевич, голова Спілки українців у Польщі Петро Тима, секретар Головної управи Спілки українців у Польщі Мирослав Купіч, заступник директора Бюро історичних досліджень ІПН д-р Єжи Беднарек і д-р Дорота Левша з канцеляції Голови ІПН.

 

Під час зустрічі піднімали теми, які стосуються, між іншим, можливості розширення дотеперішньої польсько-української архівної та історичної співпраці, діяльності Світового конгресу українців, а також проблеми польських та українських місць пам’яті.

 

Згідно з повідомленням, українська сторона виразила подяку за можливісь участі фахівців з України в археологічних дослідженнях, які відбувалися попереднього місяця на комунальному цвинтарі в Грушовичах.

Як повідомлялося, під час розкопок у Грушовичах були виявлені останки, які можуть належати українським підпільникам.

Читайте також:

Хто похований в Грушовичах? Лікар зі Сорбонни та інші борці з тоталітаризмом

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.