Коло Рима знайшли склеп заможної родини. ФОТО

У передмісті Рима робітники під час прокладання водогону випадково виявили гробницю. Її датують IV століттям до нашої ери.

Похоронну камеру висікли в вулканічному туфі і закрили зверху кам'яною плитою, повідомляє "Газета по-українськи" з посиланням на The History Blog.

 Усі фото: The History Blog
 

Усередині археологи виявили останки трьох чоловіків і однієї жінки. Вони всі померли у віці від 40 до 50 років. Історики припускають, що це була сімейна гробниця.

У склепі вчені виявили два залізних скребки, які використовували атлети для очищення тіла від пилу після вправ, чорний посуд і тарілки з білим орнаментом, кістки курчат, кролика і ягняти або дитини. Знайдене в гробниці свідчить, що поховані люди були із забезпеченої сім'ї.

 
 

Археологи направили людські останки в лабораторію. Вчені хочуть з'ясувати, чи є поховані люди родичами.

Як повідомлялося, археологи знайшли захоронення решток воїнів – захисників фортеці Чигирина і мирних жителів під час облоги османською армією в 1677–1678 роках.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.