Вийшло перше комплексне дослідження історії українських болгар у міжвоєнний період

Інститут історї України НАН України видав монографію Юлії Грищенко "Болгари в Україні 1920-х ‒ 1930-х рр.: між національними проектами влади й реаліями життя"

 

Як зазначають в анотації, монографія є першим в українській історіографії комплексним дослідженням історії болгарської етнічної меншини УРСР у 20–30-і рр. ХХ ст.

Авторка розкрила основні тенденції політичного, економічного та культурного розвитку болгарської громади окресленого періоду. 

Вона розглянула етапи реалізації політики болгаризації, розбудови мережі болгарських адміністративно-територіальних одиниць, формування органів влади, міліції та суду в місцях компактного розселення болгар.

Значне місце в ній відведено висвітленню історії системи культурно-освітніх закладів, болгаромовної преси. У контексті згортання політики коренізації аналізуються процеси ліквідації національних районів та системи болгарських закладів освіти; характеризуються репресії проти представників етнічної меншини в ході "болгарської національної операції" доби Великого терору.

Книга розрахована на широке коло читачів: дослідників історії етнічних меншин України та національної політики, історії України міжвоєнного періоду, професорсько-викладацького складу вищої школи, студентів й усіх, хто цікавиться етнічною історією України та українсько-болгарськими взаєминами.

Зміст

РОЗДІЛ І. ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ БОЛГАРСЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ МЕНШИНИ 

1.1 Етапи, особливості та наслідки переселенської політики 

1.2 Інституалізація національної політики більшовиків та формування її болгарського напряму 

1.3 Національне районування: болгарські адміністративно-територіальні одиниці 

РОЗДІЛ ІІ. ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ ТА ЇХ СОЦІАЛЬНИЙ ВІДГОЛОС 

2.1 Становище болгарської етнічної меншини під час голоду 1921–1923 рр. 

2.2 Економічні та соціальні перетворення періоду реалізації нової економічної політики 

2.3 Суцільна колективізація й Голодомор у болгарському селі: динаміка та наслідки 

РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ 

3.1 Культурно-освітній розвиток болгарської спільноти 

3.2 Згортання політики коренізації та становище болгарської меншини 

3.3 "Болгарська національна операція" доби Великого терору  

Завантажити монографію можна на сайті інституту історії України.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.