АНОНС: Презентація книги про українських дисидентів

Півсотні спогадів про дисидентів Василя Стуса, Юрія Литвина, Олексу Тихого, Валерія Марченка, Левка Лук’яненка та інших видатних особистостей містить книга Василя Овсієнка “Світло людей: Мемуари та публіцистика”, яку презентують на Книжковому Арсеналі.

Презентація відбудеться під час діалогу "Ген гідности: досвід інтелектуального та духовного спротиву українських дисидентів для побудови громадянського суспільства".

 

Книга видана Українським інститутом національної пам’яті спільно з видавництвом "Кліо".

Учасники презентації:

Василь Овсієнко, політв’язень, співкамерник Василя Стуса, історик, член Української Гельсінської групи.

Раїса Руденко, дисидентка, секретар Української Гельсінкської групи, дружина правозахисника Миколи Руденка.

Микола Жулинський, український літературознавець, критик, громадський та політичний діяч, директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України.

Богдан Горинь, дисидент, журналіст, мистецтвознавець.

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті, історик.

Час: 31 травня, четвер, 14:00

Місце: Мистецький Арсенал, м. Київ, вул. Лаврська, 10-12, зал "Папір"

Читайте також:

Восьмий "Книжковий арсенал". РОЗКЛАД "ІСТОРИЧНИХ" ПОДІЙ

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.