Спецпроект

У галереї Сенату Бразилії демонстрували виставку про Голодомор

Біля 60 тисяч осіб побачили виставку "Україна. 1932-1933: геноцид голодом", яка експонувалась у Сенаті Бразилії до вшанування 85-х роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: сайт Сенату Бразилії

15 стендів, встановлених в галереї Сенату, показали історичний контекст і наслідки програми реорганізації сільського господарства совєтських держав під час правління Йосипа Сталіна, який убив мільйони українців. Виставка була відкрита для загального перегляду з 9 до 18 травня.

Виставка "Україна. 1932-1933: геноцид голодом" створена Українським інститутом національної пам’яті і за допомогою Посольства України у Бразилії була перекладена португальською.

Проведення виставки є ініціативою Кабінету сенатора Альваро Діаса та Посольства України в Бразилії.

На відкритті були Сенатор Жозе Медейрос та Посол України у Бразилії Ростислав Троненко, посли Німеччини та Грузії, Тимчасовий повірений у справах Японії, дипломати Швейцарії, Голландії, Ірану, Куби, Азербайджану, військовий аташе, генерал ЗС Перу та співробітники аташату а також співробітники обох палат Національного Конгресу Бразилії. Українську громаду Бразилії представляв Почесний консул України в м.Сан-Паулу, Перший заступник Голови Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Жорже Рибка.

 Ростислав Троненко.  Фото: сайт Сенату Бразилії

Як зазначив Посол Ростислав Троненко, Голодомор вже визнали десятки країн, а також низка міських рад та бразильських законодавчих асамблей.

"Наша громада тепер має більш ніж 1 мільйон нащадків по всій Бразилії, які з нетерпінням чекають позиції Бразилії щодо визнання Голодомору геноцидом або злочином проти людства", - наголосив Посол.

Як розповів заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, робота над інформаційно-просвітницькими стендами "Україна 1932-1933: геноцид голодом" була розпочата УІНП у 2017 році.

"Мета – познайомити світову громадськість із злочином геноциду, який був вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців у 1932-1933 роках. На сьогодні, крім португальського, уже створений і переданий в електронній формі українському МЗС англомовний варіант, готуються постери ще кількома мовами.

Віримо, що ця фото-документальна виставка, яка ґрунтується на останніх наукових дослідженнях та архівних документах і фотографіях, дозволить світу краще зрозуміти ту трагедію, яку пережила Україна,"- зазначив Володимир Тиліщак.

Нагадуємо, що штат США Міссурі визнав Голодомор генодицом проти українців.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.