Спецпроект

У галереї Сенату Бразилії демонстрували виставку про Голодомор

Біля 60 тисяч осіб побачили виставку "Україна. 1932-1933: геноцид голодом", яка експонувалась у Сенаті Бразилії до вшанування 85-х роковин Голодомору.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: сайт Сенату Бразилії

15 стендів, встановлених в галереї Сенату, показали історичний контекст і наслідки програми реорганізації сільського господарства совєтських держав під час правління Йосипа Сталіна, який убив мільйони українців. Виставка була відкрита для загального перегляду з 9 до 18 травня.

Виставка "Україна. 1932-1933: геноцид голодом" створена Українським інститутом національної пам’яті і за допомогою Посольства України у Бразилії була перекладена португальською.

Проведення виставки є ініціативою Кабінету сенатора Альваро Діаса та Посольства України в Бразилії.

На відкритті були Сенатор Жозе Медейрос та Посол України у Бразилії Ростислав Троненко, посли Німеччини та Грузії, Тимчасовий повірений у справах Японії, дипломати Швейцарії, Голландії, Ірану, Куби, Азербайджану, військовий аташе, генерал ЗС Перу та співробітники аташату а також співробітники обох палат Національного Конгресу Бразилії. Українську громаду Бразилії представляв Почесний консул України в м.Сан-Паулу, Перший заступник Голови Українсько-Бразильської Центральної Репрезентації Жорже Рибка.

 Ростислав Троненко.  Фото: сайт Сенату Бразилії

Як зазначив Посол Ростислав Троненко, Голодомор вже визнали десятки країн, а також низка міських рад та бразильських законодавчих асамблей.

"Наша громада тепер має більш ніж 1 мільйон нащадків по всій Бразилії, які з нетерпінням чекають позиції Бразилії щодо визнання Голодомору геноцидом або злочином проти людства", - наголосив Посол.

Як розповів заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, робота над інформаційно-просвітницькими стендами "Україна 1932-1933: геноцид голодом" була розпочата УІНП у 2017 році.

"Мета – познайомити світову громадськість із злочином геноциду, який був вчинений комуністичним тоталітарним режимом проти українців у 1932-1933 роках. На сьогодні, крім португальського, уже створений і переданий в електронній формі українському МЗС англомовний варіант, готуються постери ще кількома мовами.

Віримо, що ця фото-документальна виставка, яка ґрунтується на останніх наукових дослідженнях та архівних документах і фотографіях, дозволить світу краще зрозуміти ту трагедію, яку пережила Україна,"- зазначив Володимир Тиліщак.

Нагадуємо, що штат США Міссурі визнав Голодомор генодицом проти українців.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.