АНОНС: Прес-ланч «Святе місце пустим не залишається, або навіщо реформа політики національної пам'яті»

У Києві експерти обговорять значення, хід та перші результати даної реформи.

Про це "Історичній правді" повідомили в центрі "Ейдос".

 

Реформа політики національної пам’яті – одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, мала на меті вибудувати суспільний імунітет проти порушень прав людини.

Також на заході йтиметься про вільний доступ до архівів, про погляд на минуле країни як корисний досвід спільноти та чому сьогодні неможливо переписати українську історію.

Спікери:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, менеджер групи "Політика національної пам'яті" РПР

Модератор: Віктор Таран, член Ради РПР, голова Центру "Ейдос"

Журналісти матимуть змогу поставити свої запитання та поспілкуватися з учасниками прес-сніданку за чашкою кави.

Щоб взяти участь у прес-сніданку, необхідно зареєструватися за посиланням.

Час: 30 травня, середа, 13:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Анастасія Голуб, менеджер з комунікацій центру "Ейдос", ag@cpsa.org.ua , тел. 0633607199

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.