АНОНС: Прес-ланч «Святе місце пустим не залишається, або навіщо реформа політики національної пам'яті»

У Києві експерти обговорять значення, хід та перші результати даної реформи.

Про це "Історичній правді" повідомили в центрі "Ейдос".

 

Реформа політики національної пам’яті – одна з найважливіших реформ у гуманітарній сфері країн Центральної та Східної Європи, котрі пройшли через тоталітарне минуле, мала на меті вибудувати суспільний імунітет проти порушень прав людини.

Також на заході йтиметься про вільний доступ до архівів, про погляд на минуле країни як корисний досвід спільноти та чому сьогодні неможливо переписати українську історію.

Спікери:

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Юрій Макаров, журналіст, телеведучий, документаліст, письменник

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ, менеджер групи "Політика національної пам'яті" РПР

Модератор: Віктор Таран, член Ради РПР, голова Центру "Ейдос"

Журналісти матимуть змогу поставити свої запитання та поспілкуватися з учасниками прес-сніданку за чашкою кави.

Щоб взяти участь у прес-сніданку, необхідно зареєструватися за посиланням.

Час: 30 травня, середа, 13:00

Місце: Український кризовий медіа-центр, вул. Хрещатик, 2

Контакт: Анастасія Голуб, менеджер з комунікацій центру "Ейдос", ag@cpsa.org.ua , тел. 0633607199

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.