Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

З 24 до 26 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проводила археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

 

 Фото Ольги Соляр

За процесом розкопок спостерігала група українських експертів, зокрема і секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

"Вчора пізно вночі завершились дослідження поховань в Грушовичах на місці зруйнованого пам'ятника УПА. За попередніми висновком групи українських експертів серед 18 поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА. Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань, супровідний матеріал.

Підтверджуються свідчення та спогади, що воїнів УПА підзахоронювали переважно вночі до цивільних поховань . Отже, зруйнований пам'ятник УПА в Грушовичах був не символічний, а надмогильний і має бути ВІДНОВЛЕНИЙ!!! Подробиці з висновками українських фахівців згодом, після Свят" - написав на своїй сторінці у Фейсбук С. Шеремета.

 Фото Ольги Соляр

Проте Інститут національної пам'яті Польщі на своєму Твіттері уже заявив, що дослідження не дали підстав визнати, що це є поховання членів УПА.

„Археологічні та медико-судові дослідження не дали підстави, щоб визнати, що на місці розібраного пам’ятника на честь УПА були колективні чи поодинокі могили членів цієї української формації" – читаємо на Твіттері відомства.

 

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що після чисeльних актів вандалізму над украінськими місцями пам'яті та відсутності будь-якої рeакції польських органів влади, а також у відповідь на демонтаж пам'ятника у Грушовичах Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.