Шеремета: пам’ятник УПА у Грушовичах має бути відновлений

З 24 до 26 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проводила археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

 

 Фото Ольги Соляр

За процесом розкопок спостерігала група українських експертів, зокрема і секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

"Вчора пізно вночі завершились дослідження поховань в Грушовичах на місці зруйнованого пам'ятника УПА. За попередніми висновком групи українських експертів серед 18 поховань є щонайменше 3 поховання воїнів УПА. Це підтверджують спогади очевидців, архівні дані, характер та глибина поховань, супровідний матеріал.

Підтверджуються свідчення та спогади, що воїнів УПА підзахоронювали переважно вночі до цивільних поховань . Отже, зруйнований пам'ятник УПА в Грушовичах був не символічний, а надмогильний і має бути ВІДНОВЛЕНИЙ!!! Подробиці з висновками українських фахівців згодом, після Свят" - написав на своїй сторінці у Фейсбук С. Шеремета.

 Фото Ольги Соляр

Проте Інститут національної пам'яті Польщі на своєму Твіттері уже заявив, що дослідження не дали підстав визнати, що це є поховання членів УПА.

„Археологічні та медико-судові дослідження не дали підстави, щоб визнати, що на місці розібраного пам’ятника на честь УПА були колективні чи поодинокі могили членів цієї української формації" – читаємо на Твіттері відомства.

 

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що після чисeльних актів вандалізму над украінськими місцями пам'яті та відсутності будь-якої рeакції польських органів влади, а також у відповідь на демонтаж пам'ятника у Грушовичах Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Перші знахідки на місці пам’ятника у Грушовичах. ФОТО

Рeзультати другого дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Рeзультати третього дня досліджeнь в Грушовичах. ФОТО

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.