Спецпроект

АНОНС: Польсько-українській конфлікт від А до Z. Презентація книжки Богдана Гудя

У Луцьку презентують дослідження відомого львівського історика про польсько-український конфлІкт.

У харківському видавництві АКТА вийшло суттєво доопрацьоване перевидання книжки професора Богдана Гудя. Дослідження вийшло під титулом "З історії етносоціальних конфліктів. Українці і поляки на Надніпрянщині, Волині і в Східній Галичині в ХІХ – першій половині ХХ ст." 

 

Дослідження присвячене важким сторінкам спільного минулого. Одна із головних ліній – історія конфлікту між двома сусідніми народами. Дослідження докладно розбирає причини конфлікту між українцями та поляками.

Ескалація цього конфлікту розпочалася після того, як Польща встала на дорозі української незалежності. Автор особливу увагу приділяє польсько-українському протистоянню у 1918-20 роках та посилення протиріч між поляками і українцями у міжвоєнній Польщі.

Кривавої кульмінації конфлікт між українцями і поляками сягнув під час Другої світової війни. Цей етап і через 75 років потому лишається яблуком незгоди між польським і українськими істориками.

"Богдан Гудь обрав свою власну форму полеміки з польськими колегами коли йдеться про спростування витвореного у польській громадській, а почасти і науковій думці стереотипу "кровожерливості" українців, безапеляційного звинувачення ОУН і УПА в організації "волинської різні", а також методики підрахунку числа її жертв. Він широко використовує суто польські матеріали, які це спростовують, а відтак порівнює їх з українськими," - зазначає у рецензії Віктор Голубко.

"Хоча стрижневим сюжетом книги є конфлікти, варто наголосити на тому, що він ні на йоту не виправдовує злочинних вчинків котрих допустилися супроти поляків українці чи навпаки. На сторінках книги вони знайшли беззастережне засудження і водночас ретельне пояснення причин sine ira et studio".

Презентація відбудеться:

Час: 26 травня, о 14:00

Місце: Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки, Факультет історії, політології та національної безпеки, ауд. 209

Адреса: Луцьк, вул. Шопена, 24

 Професор Богдан Гудь

Нагадуємо, Богдан Гудь – доктор історичних наук, професор університету Львівського національного університету ім. Івана Франка, автор багатьох досліджень з історії польсько-українських взаємин, зокрема: "Нелегка дорога до порозуміння" (1997), "Українці і поляки. Хто винен?" (2000), "Україно-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект" (2011) та інших.

Читайте також:

Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.