АНОНС: Киян познайомлять із литовськими "лісовими братами"

До 100-річчя відновлення Литовської державності та дня вшанування партизанів, армії та суспільної єдності Литви, Київське товариство литовської культури ім. Майроніса запрошує всіх охочих на відкриту лекцію "Лісові брати: знайомство з литовськими партизанами (1944-1956)".

Хто такі Лісові Брати? Який вигляд мали та як жили у партизанських лісах Литви? 

Що спільного в них та в українських повстанців? Відповіді на ці та інші запитання щодо литовського партизанського руху можнабуде почути на відкритій лекції в музеї Української революції в Києві.

 

Доповідачі:

Юрій Косенко - голова правління ГО "Українська Ініціатива", перекладач, незалежний дослідник, біолог, сходознавець.

Олександра Петраускайте - студентка Києво-Могилянської академії, історик, дослідниця тематики партизанського руху в Литві та Україні.

Мова лекції - українська.

П'ятниця, 25 травня, 19.00

Місце: Музей Української Революції 1917-1921 рр. (вул. Володимирська, 57, Будинок вчителя). 

Організатор: Київське товариство литовської культури ім. Майроніса.

Вхід вільний

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.