«У Польщі ніколи не буде пам’ятників УПА» - віце-президент IPN

Інститут національної пам'яті Польщі проведе роботи в місці, де знаходився пам'ятник УПА. У разі виявлення останків вони будуть перепоховані в могилах.

Про це повідомляє "Польське радіо".

 Фото: portalprzemyski.pl 

24 травня Служба розшуку та ідентифікації польського Інституту національної пам'яті проведе археологічні роботи на кладовищі в Грушовичах в Підкарпатському воєводстві.

За словами віце-директора інституту Кшиштофа Швагжика, необхідно перевірити інформацію української сторони про те, що в місці, де раніше розташовувався пам'ятник УПА, знаходяться останки бійців.

Швагжик зазначив, що якщо останки будуть виявлені, їх перепоховають в окремих могилах. "У цьому місці, як і у всій Польщі, точно не буде пам'ятника бійцям армії, відповідальної за вбивства поляків", - підкреслив він. На його думку, встановлення пам'ятника УПА на початку 90-х років було помилкою.

Нагадуємо, що пам'ятник був демонтований два роки тому. Українська сторона домагається його відновлення. Також нагадаємо, що у відповідь на демонтаж пам'ятника Україна заблокувала пошуки і ексгумацію польських останків на своїй території.

Читайте також:

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Польща стверджує, що демонтаж пам'ятника в Грушовичах був законним

Польський інститут нацпам’яті не хоче говорити з УІНП про інцидент в Грушовичах

Порошенко і Дуда обговорили інцидент у Грушовичах

МЗС України обурене провокацією в Грушовицях

Сплюндрований пам'ятник у Верхраті відчистили

Польські активісти: Відозва з Верхрати

НЕВІДОМІ ПІДІРВАЛИ МЕМОРІАЛ У ГУТІ ПЕНЯЦЬКІЙ. ФОТО, ВІДЕО

Вандалізм у Гуті Пеняцькій. Реакція в Україні та Польщі

Вандали пошкодили Меморіал жертвам комунізму у Биківні. ФОТО

Інцидент у Биківні. Реакція органів влади та дипломатів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.