На Прикарпатті відновили автентичну криївку підпілля ОУН. ФОТО

Майже 80 років вона була схована під землею, і лише тепер музейники практично повністю її відбудували. Інтер'єр криївки майже на 100 % відтворює тогочасний побут повстанців.

Цю криївку віднайшли ще в минулому році, повідомляє 24 канал.

Усе завдяки спогадам місцевих мешканців та архівним даним. Лісничий Роман Макар розповідає, що саме в цій криївці, під час облави енкаведистів у 1947 році, загинули його родичі – Василь Юрів разом з сестрою Параскою.

"У підпіллі він був, а сестра приносила їсти. І так сталося, що саме в той момент, в той день, вона вже не повернулась додому",
– розповів лісничий.

 Інтер'єр відновленої криївки на Прикарпатті. Фото: 24tv.ua

Усього під час нападу енкаведистів у криївці перебували десятеро підпільників, із них вижив тільки один. За словами істориків, сховок повстанців виказав зрадник – станичний ОУН, який співпрацював із радянськими органами влади.

"Їх оточили з кожного боку, щоб вони не мали куди втікати. Тут загинули три чи чотири повстанці. Вони розбігалися в різні сторони і так їх вже там вбивали, просто на дорозі", – сказала працівниця музею Перегінська (Рожнятівського району Івано-Франківської області) Оксана Витвицька.

За 7 десятиліть повстанський сховок практично зруйнувався. Відновлювали його з допомогою екскаватора. А от повстанці свого часу копали схованку вручну, прикидаючись лісорубами. Як тільки у село заходили енкаведисти, місцеві мешканці одразу подавали хлопцям сигнал тривоги.

В інтер'єрі бункера – муляжі зброї та артефакти з приватних колекцій. Адже автентичних речей на місці старої криївки майже не залишилося. Відновили криївку виключно силами ентузіастів. Для широкого загалу її урочисто відкриють 20 травня.

Нагадаємо, в селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.