На Прикарпатті відновили автентичну криївку підпілля ОУН. ФОТО

Майже 80 років вона була схована під землею, і лише тепер музейники практично повністю її відбудували. Інтер'єр криївки майже на 100 % відтворює тогочасний побут повстанців.

Цю криївку віднайшли ще в минулому році, повідомляє 24 канал.

Усе завдяки спогадам місцевих мешканців та архівним даним. Лісничий Роман Макар розповідає, що саме в цій криївці, під час облави енкаведистів у 1947 році, загинули його родичі – Василь Юрів разом з сестрою Параскою.

"У підпіллі він був, а сестра приносила їсти. І так сталося, що саме в той момент, в той день, вона вже не повернулась додому",
– розповів лісничий.

 Інтер'єр відновленої криївки на Прикарпатті. Фото: 24tv.ua

Усього під час нападу енкаведистів у криївці перебували десятеро підпільників, із них вижив тільки один. За словами істориків, сховок повстанців виказав зрадник – станичний ОУН, який співпрацював із радянськими органами влади.

"Їх оточили з кожного боку, щоб вони не мали куди втікати. Тут загинули три чи чотири повстанці. Вони розбігалися в різні сторони і так їх вже там вбивали, просто на дорозі", – сказала працівниця музею Перегінська (Рожнятівського району Івано-Франківської області) Оксана Витвицька.

За 7 десятиліть повстанський сховок практично зруйнувався. Відновлювали його з допомогою екскаватора. А от повстанці свого часу копали схованку вручну, прикидаючись лісорубами. Як тільки у село заходили енкаведисти, місцеві мешканці одразу подавали хлопцям сигнал тривоги.

В інтер'єрі бункера – муляжі зброї та артефакти з приватних колекцій. Адже автентичних речей на місці старої криївки майже не залишилося. Відновили криївку виключно силами ентузіастів. Для широкого загалу її урочисто відкриють 20 травня.

Нагадаємо, в селі Олесине Козівського району на Тернопільщині під куполом храму знайшли послання з 1937 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.